ЗРОЗУМІТИ БОГОСЛОВА. Вчені та священики обговорювали у Києві проблеми перекладу

У Києві пройшла богословська конференція «XIII Успенські читання», яку проводив центр святого Климента «Спілкування й діалог культур». Читання відкрилися 15 вересня у Києво-Печерській Лаврі.

Тема конференції — «Передання й переклад» — вибрана організаторами не випадково. Культурні традиції європейських народів надавали величезного значення спілкуванню й перекладу як найважливішим засобам просвіти, навчання вірі й передачі її наступним поколінням.
Відкрив Успенські читання Предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир. Він побажав усім учасникам і гостям конференції «плідних дискусій та взаємного інтелектуального збагачення» і висловив надію на те, що в доповідях буде розкрито «тему глибинного внутрішнього зв’язку між Переданням і перекладом».
На відкритті конференції виступив керуючий справами Білоруського Екзархату архієпископ Новогрудський і Лідський Гурій, який зачитав доповідь Екзарха всієї Білорусі митрополита Мінського і Слуцького Філарета «Передання як послух слову». Перший проректор КДА протоієрей Сергій Ющик зачитав доповідь Керуючого справами УПЦ митрополита Бориспільського Антонія «Історія видання Святого Євангелія українською мовою в перекладі Филипа Морачевського». Проект Видавничого відділу УПЦ було здійснено з нагоди 1025-річчя Хрещення Русі та 1150-річчя моравської місії святих Кирила і Мефодія. Євангеліє Морачевського було надруковано 1906 р. накладом 5 тис. примірників. Незабаром довелося надрукувати ще 10 тис. примірників, потім 20 тис. і пізніше ще 30 тис. У 1911–1912 рр. видали повторний тираж. При цьому текст було серйозно відредаговано, а ім’я перекладача — Филипа Морачевського — зовсім не було вказано. 1938 р. для потреб українських парафій у Польщі Євангеліє перевидали ще раз. Саме воно й було відтворено Видавничим відділом УПЦ.
Гостей та учасників Читань привітав і намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Павел, який порекомендував організаторам зробити доповіді конференції доступними для широкого кола читачів.
Завершальною була доповідь викладача Йєльського університету (США) архімандрита Кирила (Говоруна) «Труднощі перекладу в епоху постмодерну». «Саме мова покликана бути засобом комунікації смислів, що складають традицію, — говорить він. — Мова — це більше ніж інструмент. Вона частково сама є сенсом, і поділ невербального змісту слова і самого слова — все одно, що розділення душі й тіла в людини». Передання, таким чином, може бути лише синтезом духу і букви, вважає богослов.
16 і 17 вересня Читання перемістилися до Інституту релігійних наук імені Фоми Аквінського, а завершилися вони 18 вересня в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». У конференції взяли участь вчені з України та кількох країн світу. Серед них варто відзначити ректора Санкт-Петербурзьких духов­них шкіл єпископа Петергофського Амвросія, відомих вітчизняних філософів Віктора Малахова та Олександра Філоненка, ігумена Михаїла (Ван Парейса) (Бельгія), Адальберто Майнарді (Італія), священика Володимира Зелінського (Італія).
Виступ відомого київського місіо­нера та публіциста протоієрея Андрія Ткачова в останній день Читань відкрив несподіваний аспект у проблематиці Успенських читань. «Якби наші богословські міркування транслювалися на центральній вулиці Києва, то більшість людей взагалі не зрозуміли б, про що тут ідеться, — спантеличив присутніх отець Андрій. — Питання в тому, навіщо ми це говоримо. Як знайти зв’язок між мовою Літургії та повсякденним життям мільйонів людей? Скоро ми згадуватимемо 100-річчя початку Першої світової війни, а потім 100-річчя російської революції, з яких, власне, й почалися всі наші сучасні біди. І я боюся, щоб на витку сторіч ми не сьорбнули того самого, бо далеко не всі зрозуміли, що тоді сталося». Отець Андрій вважає, що сучасне богослов’я має навчитися говорити мовою дітей і школярів, молоді, нижніх верств населення, середнього класу, культурної та бізнес-еліти. Що й буде, на думку місіонера, найактуальнішим перекладом істин християнської традиції мовою сучасного постіндустріального суспільства.
Надія Яремчук,
Олег Карпенко

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.