ЗАСТУПНИК РУСЬКОЇ ЗЕМЛІ. Святитель і чудотворець Єрмоген, патріарх Московський і всієї Русі (день пам’яті — 25 травня за н. ст.)

Святитель і чудотворець Єрмоген був родом із донських козаків. У Казані праведник служив у сані священика при гостиннодворській церкві в ім’я святителя Миколая. Згодом він прийняв чернецтво і 1582 р. був призначений архімандритом Спасо-Преображенського монастиря. Через сім років Єрмоген прийняв архієрейський сан і став першим Казанським архіпастирем у сані митрополита.

Ще будучи священиком, святий брав участь у перенесенні явленої 1579 р. чудотворної Казанської ікони Божої Матері в Микільський храм. Потім він склав сказання про її явлення та про чудеса, які ставалися від ікони. У відповідь на прохання митрополита Єрмогена патріарх Іов благословив звершувати по всій єпархії поминання православних воїнів, які загинули в межах казанських. Особ­ливу увагу святитель приділяв дотриманню церковних традицій, освіті місцевих татар. У 1595 р. відбулася ще одна знаменна подія: були знайдені нетлінні мощі святителів Гурія і Варсонофія, єпископів Казанських. Праведник особисто склав їхні житія.
За видатні праці на благо Церкви митрополит Єрмоген був обраний на Московський патріарший престол. У липні 1606 р. в Успенському соборі Кремля був звершений чин інтронізації. В урочистій обстановці митрополит Ісидор вручив патріарху посох Московського святителя Петра, а цар подарував панагію, оздоблену дорогоцінним камінням, білий клобук і посох. За стародавнім звичаєм патріарх Єрмоген об’їхав на осляті навколо стін Кремля.
Час, у який Господь судив Єрмогену очолити Руську Церкву, був складним. Авторитет влади ослаб, у той самий час активізувалися зовнішні вороги держави. Почалися «Смутні часи». Польські війська на чолі з самозванцем Лжедмитрієм вторглися в межі Московії. Патріарх Єрмоген фактично став ідеологом звільнення країни від загарбників. Коли Лжедмитрій II розташувався з військами у безпосередній близькості від Москви, в Тушині, святіший звернувся до зрадників з двома посланнями. В одному з них він писав: «Ви забули обітниці Православної віри нашої, <…> переступили хресне цілування і клятву стояти до смерті за Дім Пресвятої Богородиці та за Московську державу і припали до фальшиво-удаваного вашого царика…». 
В іншому посланні первосвятитель закликав: «Бога ради, пізнайте себе і станьте наверненими, обрадуйте своїх батьків, дружин і чад, і всіх нас, і станемо молити за вас Бога». Через деякий час Лжедмитрій II був убитий своїм же оточенням. Проте в руках поляків і зрадників-бояр ще залишалася Москва. Там само був і патріарх, який розсилав по країні грамоти із закликом до звільнення столиці від ворогів і обрання законного російського царя. Не раз погрожуючи святішому розправою, поляки вимагали від нього звернутися до ополченців із грамотою, щоб ті розійшлися. У лютому 1612 р. патріарх Єрмоген помер мученицькою смертю від голоду. Праведник встиг написати ще одне послання, в якому благословив народ на визвольну війну. Тіло сповідника було поховано в місці його ув’язнення — Чудовому монастирі. Через 42 роки останки святителя перенесли в Успенський собор Кремля. До лику святих патріарх Єрмоген був причислений у 1913 р.
Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.