Запитання читача про Собор святих Київської духовної академії

IMG_2759Шановна редакціє «Церковної православної газети»! Нещодавно я дізналася про таке свято, як Собор святих Київської духовної академії. Хотілося б на сторінках газети прочитати історію встановлення цього свята, а також список святих, які належать до цього Собору, і побачити їх ікону.

Анна Розанова,
м. Ромни Сумської області

Пробачте, що почну відповідати на запитання із загальних міркувань. Це для того, щоб відповідь була зрозумілою не тільки церковним людям, а й нецерковним.
Святість починається там, де ми зрікаємося своєї слабкої, схильної більше до зла, ніж до добра, волі, й своїх недобрих бажань. Бути святим — це, перш за все, бути людиною. У житті постійно виникають ситуації, коли багато хто з людей чинить нижче своєї людської гідності — обманюють, крадуть, блудять, гніваються тощо. І навіть під виглядом бо­роть­би за гуманність, справедливість, свободу, рівність, братерство людина часто прагне виправдати й ніби узаконити свої низькі гріхи та пристрасті, що знеособлюють її, а в більшості випадків — перетворюють на звіра, для якого немає нічого святого.

Парадокс, але чим вище становище посідає людина в сучасному суспільстві, тим більше їй доводиться брехати, вивертатися, цинічно обманювати, виявляти гнів, вільно чи мимоволі зраджувати найближчих людей, щоб досягти хоч якогось результату в своїй діяльності. Існує навіть така приказка: «Хочеш жити — вмій крутитися». Це не голослівні звинувачення. Про злодійство, корупцію, найкричущу аморальність, несправедливість і жорстокість у вищих ешелонах влади цілодобово говорять засоби масової інформації. Це відбувається не тільки в Україні, але й в інших країнах світу. Але скільки про це не кажуть, віз і нині там.

Що робити? Державні чиновники пропонують посилити боротьбу з крадіжками й корупцією за допомогою законів. Але хіба бджоли відмовляться від меду? Чиновники ухвалюють закони з десятками лазівок, завдяки яким їх можна обійти. В результаті створюється лише видимість виконання закону.

Єдина альтернатива беззаконню, яке розростається наче ракова пухлина, як свідчить двохтисячолітний досвід Православної Церкви, — прилучення до ідеалу святості. Не випадково щодня Церква святкує пам’ять не менше десятка, а то й сотень святих.

Традиційно школами святості прийнято називати монастирі. Дійсно, інтенсивний ритм життя у молитві й пості в монастирях дозволяє тим, хто без ліні тут подвизається, швидко наближатися до ідеалу святості. Але школами святості повинні бути не тільки монастирі, а й кожен парафіяльний храм і тим більше кожен духовний на­вча­ль­ний заклад, який готує майбутніх пастирів Церкви Христової. По суті своїй, кожен пастир покликаний і сам бути взірцем та учителем святості для інших людей.

Саме тому, з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира,  2012 р. було написано ікону Собору святих Київської духовної академії та встановлено святкування на їхню честь — 9 листопада, у день пам’яті покровителя Київських духовних шкіл преподобного Нестора Літописця.
Собор святих КДА включає в себе 48 імен. Це всім добре відомі святителі XVII–XIX ст. — Петро Могила, Димитрій Ростовський, Інокентій і Софроній Іркутські, Феодосій Чернігівський, Іоасаф Бєлгородський, Георгій Кониський, Іоанн, Павел і Філофей Тобольські, Арсеній (Мацієвич) Ростовський, Інокентій (Борисов) Херсонський, Філарет (Амфітеатров) Київський, Антоній (Смирницький) Воронезький, Мелетій (Леонтович) Харківський, Феофан Затворник і преподобний Паїсій Величковський. Також на іконі зображено преподобного Нестора Літописця — як покровителя Київських духов­них шкіл.
Більше половини Собору святих — це новомученики і сповідники ХХ ст. Їх сонм очолює випускник КДА митрополит Київський — священномученик Володимир (Богоявленський). Потім ідуть священномученики митрополит Одеський Анатолій (Грисюк); архі­єпископи Ризький Іоанн (Поммер), Астраханський і Царевський Митрофан (Краснопольський), Костромський і Галицький Никодим (Кротков), схиархієпископ Антоній (Абашидзе); єпископи Вінницький Амвросій (Полянський), Кінешемський Василій (Пре­ображен­ський), В’язем­ський Макарій (Гнєвушев), Ананьївський, вікарій Одеської єпархії Парфеній (Брянських), Семиріченський і Верненський Пимен (Бєлоликов), Омський і Павлодарський Сильвестр (Ольшевський); архімандрит Матфей (Помаранч); протоієреї Георгій Ізвеков, Димитрій Ігнатенко, Леонтій Гримальський, Неофіт Любимов, Петро Павлушков, Петро Чельцов, Сергій Правдолюбов, Віктор Єланський, миряни Миколай Фетисов і Володимир Правдолюбов.
До Собору святих випускників Київської академії належать і ті, хто був уславлений іншими Помісними Церквами. Це священномученик Киріон (Садзаглішвілі), католикос-патріарх всієї Грузії, священносповідник Досифей (Васич), митрополит Загребський, ка­нон­ізований Сербською Право­слав­ною Церквою; святи­тель Рафаїл (Хававіні), єпископ Бруклінський, канонізований Православною Церквою в Америці, і священномученик ієромонах Константин (Політанський), прозваний Новим, канонізований Константинопольською Церквою.
Сподіваємося, що оновлена ​​після тривалих років гонінь Академія продовжить випускати не тільки вчених мужів і богословів, але й святих людей, завдяки молитвам яких процвітатиме наша Вітчизна, бо тоді ідеалом наших громадян стане не матеріальний добробут, а духовна досконалість, згідно із заповіддю Спасителя: «Шукайте спершу Царства Божого і правди його, а решта додасться вам» (див.: Мф. 6: 33).

Архімандрит Маркел (Павук)

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.