ЄПИСКОП, ДИПЛОМАТ, МИРОТВОРЕЦЬ, СВЯТИЙ… Преподобний Маруф, єпископ Месопотамський (день пам’яті — 1 березня за н. ст.)

Месопотамія у перекладі з грецької означає “Межиріччя”. Наприкінці IV — на початку V ст. на її карті з’явилося нове місто — Тигрит. Інша його назва — Мартирополь (“місто мучеників”). Воно розташовується у прикордонній смузі між Візантійською імперією і державою Сасанідів (Персія). Засновником міста став преподобний Маруф, єпископ Месопотамський.
Серед сучасників праведник прославився своєю ученістю та благочестям. З-під пера Маруфа вийшло кілька книг про мучеників, що постраждали за Христа в часи правління перського царя Сапора II (309–380 рр.), а також “Тлумачення на Євангеліє”, “Пісні Маруфа”, “Літургія Маруфа” та інші твори.

Святитель — видатна особистість свого часу. У 381 р. він був запрошений для участі у II Вселенському Соборі в Константинополі, а в 383 р. — у помісному Антіохійському Соборі. 
У 403–404 рр. єпископ Мартиропольський Маруф їздив у Константинополь, де звертався до імператора Аркадія (395–408 рр.) з проханням про покровительство християнам, що перебували у Персії, і домагався бажаного. Знаючи освіченість Маруфа та його прекрасне знання внутрішнього життя Сасанідської імперії, наступник Аркадія — імператор Феодосій II Молодший (408–450 рр.) двічі відправляв святителя до двору перського шаха Іздегерда I (399–420 рр.) з миротворчою місією. Праведник успішно справився із завданням василевса. Більше того, своїм розумом і благочестям він справив на шаха дуже сильне враження і швидко завоював його прихильність. Особливо Іздегерд був вдячний Маруфу за зцілення його від хвороби і за вигнання біса з його сина. 
З 414 р. преподобний Маруф успішно виконував обов’язки посла при дворі Іздегерда. За цей час він прихилив шаха до християн і сприяв тому, щоб Церква у Персії знову могла вільно існувати. 
Користуючись сприятливими обставинами, праведник багато робив для просвітницької  місії Церкви серед язичників, відновлював зруйновані храми, скликав церковні собори. Мощі християн, які загинули у часи гонінь за правління шаха Сапора II (а це кількох тисяч чоловік), були з любов’ю ним зібрані і поховані в Мартирополі. 
Преподобний Маруф спочив 422 р. у заснованому ним місті. Його святі мощі перебували там до початку набігів персів на Месопотамію. Щоб захистити святиню від наруги, жителі міста перенесли останки святителя Маруфа в Єгипет і помістили в одному з місцевих монастирів. 
Підготував Андрій Гор 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.