«Є два шляхи: один — життя, інший — смерті»

 У  новій рубриці «Патристика», однойменній з назвою науки, що вивчає життя, творчість і богослов’я церковних письменників (причому не лише тих із них, хто прославлений у лику святих), «Церковна православна газета» розповість про видатні пам’ятки церковної літератури, насамперед — давньоцерковної писемності.

Про літературу двох шляхів і «Вчення дванадцяти апостолів»

Особливе місце в історії ранньохристиянської писемності займає напрям, що зветься літературою двох шляхів. Основною темою для неї є образ шляхів життя і смерті, що постають перед християнином. Якщо згадати слова Євангелія від Матфея (Мф. 7: 13–14), йдеться про широкий шлях, що веде до погибелі, і вузький шлях, що веде до життя.

Одна з пам’яток, що належать до літератури двох шляхів, — «Вчення дванадцяти апостолів» («Дідахе»), яке зазвичай датується другою половиною І ст. «Дідахе» було добре відоме в давній Церкві. Наприклад, як пише відомий патролог Олексій Іванович Сидоров, Климент Олександрійський (бл. 150 – бл. 215) вважав «Дідахе» книгою Святого Письма, не сумніваючись в апостольському достоїнстві цього твору. Однак у більш пізній період такі сумніви виникають: у IV ст. церковний історик Євсевій Кесарійський вважає «Дідахе» належним до категорії спірних і підроблених новозавітних книг. У свою чергу, святий Афанасій Олександрійський (бл. 295–373), хоча і вважав «Вчення Апостолів» книгою, «не введеною у канон» Святого Письма, писав про цей твір як про «призначений Отцями для читання новонаверненим і тим, хто бажає огласитися словом благочестя». Поступово «Дідахе» вийшло з церковного вжитку і було забуте. Лише в 1873 р. цю давньохристиянську пам’ятку заново відкрив митрополит Никомідійський Філофей Врієннія і через десять років він же опубліковано у Константинополі. Сучасні вчені доходять згоди в тому, що «Дідахе» написано не в колі 12 апостолів. Однак значення його важко переоцінити, адже це найбільш рання, крім новозавітних книг, пам’ятка християнської літератури, що дійшла до нашого часу.

За композицією «Дідахе» — невеликий твір, що складається з чотирьох частин. Перші шість розділів містять вчення про згадані вище шляхи життя і смерті. Другу частину твору (розділи 7–10) прийнято називати «літургійною», оскільки вона містить приписи щодо звершення Таїнства Хрещення, про піст і молитву; особливе місце в цій частині «Дідахе» приділяється Таїнству Євхаристії. У третій частині (розділи 11–15) роз’яснюються деякі канонічні і церковно-дисциплінарні питання, зокрема йдеться про правила гостинності та недільні зібрання. Нарешті, четверта — есхатологічна — частина (16-й розділ) присвячена подіям останніх часів світу й людства. Починається вона закликом: «Пильнуйте у житті вашому: нехай світильники ваші не згасають, а чресла ваші не будуть не препоясані, але будьте готові, бо не знаєте часу, коли Господь прийде» (пор.: Мф. 24: 42–44).

Значна частина «Дідахе» (перші чотири розділи) присвячена роз’ясненню, що є «шлях життя». Однак коротко його суть сформульована вже на початку першого розділу: «Спочатку возлюби Бога, Який створив тебе, потім — ближнього свого, як себе самого. Чого б ти не бажав собі, того й сам не чини іншому» (пор.: Мф. 22: 37–39 і Мф. 7: 12). Дорога ж смерті, описана в п’ятому розділі «Дідахе», — це шлях порушення заповідей Божих, шлях беззаконня і гріха.

Автор «Дідахе» ніби ставить читача на роздоріжжі, тільки шляхи від цього роздоріжжя розходяться не по горизонталі, а по вертикалі: вгору — до Бога, і вниз — до погибелі. Як зауважує О. І. Сидоров, термін «шлях», який є ключовим поняттям етичного вчення в «Дідахе», «припускає, що мета цього шляху перебуває поза межа­ми земного життя» і тому «етика твору нерозривно пов’язана з есхатологією». Отже, мова йде про вектор духовного життя, який обирає людина, і кінцева мета — за межами земного буття. Як тут не згадати тлумачення слова «чоловік» з церковнослов’янського словника протоієрея Григорія Дьяченка: «істота, яка має обличчя своє спрямованим угору, до неба, як цілі буття і майбутнього жительства» або, коротше кажучи, — чолом звернений у вічність.

Вчення «Дідахе» про два шляхи завершують слова: «Пильнуй, щоб хто не звів тебе з цього істинного шляху вчення, бо він навчатиме тебе далеко від Бога». І слова ці підводять до думки про те, що шлях насправді єдиний— «шлях учення», «шлях життя», дорога людини до Бога. Інший, «шлях смерті» — це лише залишення шляху істинного…

Пропонуємо до уваги читачів «Церковної православної газети» фрагмент (перші розділи) «Вчення дванадцяти апостолів». Повний текст можна знайти у книзі «Писання мужів апостольських», випущеної Видавничою Радою РПЦ у 2008 р. в серії «Твори святих отців і вчителів Церкви».

1. Є два шляхи: один — життя, інший— смерті, і між ними — велика різниця. Шлях життя є таким: спочатку возлюби Бога, Який створив тебе, потім — ближнього свого, як себе самого. Чого б ти не бажав собі, того й сам не чини іншому. Вчення цих слів є таким: благословляйте тих, хто проклинає вас, і моліться за ворогів ваших; постуйте за тих, хто переслідує вас. Бо в чому благодать, якщо любите тих, хто вас любить? Хіба погани не роблять того самого? Ви ж любіть тих, хто ненавидить вас, і не матимете ворогів. Уникай плотських і тілесних бажань. Якщо хтось вдарить тебе у праву щоку, підстав йому і другу і будеш досконалим. Якщо хтось змусить тебе йти одну милю, йди з ним дві. Якщо хтось візьме у тебе верхню одежу, віддай йому і сорочку. Якщо хтось забере у  тебе твоє, не вимагай назад, бо ти і не можеш. Давай кожному, хто просить у тебе, і не вимагай назад. Кожного бо хоче обдарувати Отець своїми дарами. Блаженний той, хто дає згідно із заповіддю, бо він бездоганний. Інакше тому, хто бере. Бо якщо хтось бере з потреби, той бездоганним залишиться. Якщо ж без потреби — то відповідатиме перед судом, для чого взяв і навіщо. Ув’язнений, він буде підданий слідству через свої дії і не буде випущений, поки не віддасть усе до останнього гроша. Адже про це також сказано: нехай милостиня просякне потом рук твоїх, поки знатимеш, кому даєш.

2. Друга заповідь вчення: не вбивай, не чини перелюбу, не розбещуй дітей, не будь розпусним, не кради, не займайся магією і ворожінням, не вбивай дитини в утробі, ані тієї, що вже народилася, не бажай того, що належить ближньому. Не порушуй клятви, не свідчи неправдиво, не лихослов, не пам’ятай зла. Не будь дводумним ні двомовним, бо двомовність — пастка смерті. Нехай твоє слово не буде ні брехливим, ні порожнім, але наповнене ділом. Не будь ні користолюбним, ні крадієм, ні лицеміром, ні злим, ні зухвалим. Не плекай поганих задумів проти твого ближнього. Не май ненависті до жодної людини, але за тих, кого викриваєш, молися і полюби їх більше ніж своє життя.

3. Дитино моя, уникай кожного, хто злий, і всього, подібного до нього. Не зважай на гнів: бо гнів веде до вбивства. Не будь заздрісним, сварливим, запальним, бо все це породжує вбивство. Дитино моя, не будь пожадливим, бо пожадливість веде до розпусти. Не будь лихослівним, ні зверхнім, бо це веде до перелюбу. Дитино моя, не гадай за летом птахів, бо це веде до ідолопоклонства. Не займайся заклинаннями, ні астрологією, ні очищеннями, не бажай і дивитися на ці речі, ні слухати, бо це веде до ідолопоклонства. Дитино моя, не будь обманщиком, оскільки обман веде до злодійства. Не будь ні грошолюбцем, ні марнославним, бо з усього цього породжується злодійство. Дитино моя, не ремствуй, оскільки це веде до богозневаги. Не будь самовдоволеним, ні зловмисним, бо це породжує богозневагу.

Будь смиренним, бо смиренні успадкують землю. Будь довготерпеливим і милосердним, незлобливим, спокійним і благим, благоговій перед усіма словами, які ти почув. Не возвеличуй себе і не сповнюй своєї душі зухвалістю. Нехай душа твоя не наближається до пихатих, але нехай спілкується з праведними і смиренними. Що б не трапилося з тобою, прийми це як добро, знаючи, що без Бога нічого не відбувається.

Підготував Михайло Мазурін

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.