ЯКЩО НЕ МОЖЕШ ЗМІНИТИ… Життєві шляхи особливих дітей

На екскурсії у Києво-Печерській Лаврі. 2010 р.

Промислом Божим наше повсякдення іноді складається так, що повчальні приклади доброчесного життя ми бачимо не тільки в житіях святих, але й у житті особливих дітей.

У кожного з моїх товаришів своя доля, своє горе і скорбота.

Але попри всі труднощі, яких довелося їм зазнати ще за молодих і сповнених душевних сил літ, їх поєднує одна спільна для всіх риса характеру. Вони ставляться до своїх найтяжчих недуг не як до безнадійного страждання, а, радше, як до посланої згори, від Бога, реальності, що спонукає долати труднощі, цим самим доводячи собі й довколишнім, що ми самостійні й життєздатні, що ми повноправні особистості, а не просто люди з обмеженими можливостями, як характеризує нас значна частина суспільства.
На жаль, медицина поки не може фізично зцілити нас від наших недуг, але, якщо спробувати змінити своє ставлення до них і до життя, можна виявити в собі безліч талантів і здібностей, дарованих нам щедрою десницею Господа. Напевно, саме для тих, хто з народження не відчував радості хоча б одного самостійного кроку, найбільш актуальні слова давньої мудрості: «Якщо не можеш змінити обставини, зміни своє ставлення до них». Сучасник апостола Павла римський філософ Сенека також залишив навдивовижу точний вислів подібного змісту: «Треба мужньо переносити те, що ти не можеш змінити».
У спортивному клубі «Прометей» після змагань у колясках:
Тетяна Лексунова, Наталя Горбуз (танці на візках),
Світлана Одинець («Джерело натхнення»),
Віктор Науменко (випускник КДА, автор статті),
В’ячеслав Трофименко (міжнародний гросмейстер з шашкової композиції),
Юлія Навроцька (суддя наших шахово-шашкових змагань)
 Саме так і зробили багато хто з моїх друзів, максимально розкривши свої таланти і здіб­ності. Хочу сказати, що кожний із них посів у житті призначене йому Богом місце і став переможцем власних немочей. Насмілюся припустити, що і багатьох із них стосуються слова Господа Іісуса Христа, сказані в Нагорній проповіді: «Ви — світло миру» (Мф. 5: 14). Звичайно, ці слова перш за все мають духовно-пастирський сенс і безпосередньо адресовані апостолам та їхнім спадкоємцям по благодаті — єпископам. Але, гадаю, що в деяких випадках їх можна адресувати і звичайним людям. Адже буває, що й мирянин світлом моральної чистоти свого життя приваб­лює до себе людей, стає хорошим прикладом для навколишніх, моральним авторитетом для тих, хто живе поруч із ним, і тоді до світла його душі прагнутимуть люди. На декількох таких прикладах, явлених у житті моїх товаришів, я хочу зупинитися. 
ПРИКЛАД ОПТИМІЗМУ І ЖИТТЄЛЮБСТВА
Світлана Коваленко, інвалід дитинства I групи (ДЦП), родом із маленького містечка Полонне, що на Хмельниччині. Разом із нею ми перенесли найскладніші операції на ногах, після яких вона змогла самостійно піти з канадськими паличками. Приклад оптимізму й життєлюбства. Вона закінчила звичайну школу, курси психологів і вирішила присвятити своє життя богоугодній справі — соціально-спортивній реабілітації інвалідів рідного міста й району. Створила й очолила Полонський районний фізкультурно-спортивний клуб молодих інвалідів «Каскад». За підсумками п’ятирічної плідної роботи він був визнаний кращим фізкультурно-спортивним клубом інвалідів Хмельницької області. 
Міжнародний день інвалідів у спортивному клубі «Прометей».
Київ, грудень 2011 р.
ЗІГРІВАТИ ДУШІ
Майстер художньої вишивки Ірина Риб’яч — страждає ослабленим зором і епілепсією. Вона створила прекрасні ікони Спасителя, Богородиці, ангелів. Одна із цих ікон, образ Спасителя, який Ірина вишивала дев’ять місяців і подарувала мені в день отримання диплома про закінчення Київської духовної академії, зараз експонується на виставках у Голосіївському районі м. Києва, зігріваючи душі відвідувачів. Тривалий час Ірина очолювала Полонське відділення Хмельницької обласної організації Спілки організацій інвалідів України. 
ЕКСКУРСІЇ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ
Гідний щирої поваги життєвий шлях Світлани Одинець, керівника Київської громадської організації інвалідів «Джерело натхнення». Маючи важке захворювання очей і ДЦП, вона успішно здобула дві вищі освіти — журналіста та юриста (помічник нотаріуса). Закінчила Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». А екскурсії для інвалідів, які Світлана постійно організовує в столичні музеї й Києво-Печерську Лавру, — просто незабутні.
СУДДЯ ШАХОВИХ БАТАЛІЙ
Скажу декілька хороших слів про нашого беззмінного суддю шахово-шашкових баталій у Київському міському фізкультурно-спортивному клубі інвалідів «Прометей» Юлію Навроцьку. Страждаючи ДЦП із епісиндромом, вона успішно закінчила Київське відділення Тернопільської фінансової академії за фахом бухгалтер-економіст.
ПІДГОТОВКА ПАРАОЛІМПІЙЦІВ
Наш спільний друг і спортивний організатор Володимир Поляков (ДЦП, гіперкінетична форма), директор Київського міського фізкультурно-спортивного клубу інвалідів «Прометей», майстер спорту України з настільного тенісу. Невичерпний оптимізм і енергія дозволяють йому успішно керувати 17 спортивними секціями, що орендують спортзали по всьому місту, виставляти спортсменів-інвалідів на різні пара­олімпіади.
20 РОКІВ МУЖНОСТІ Й ДРУЖБИ
Є серед моїх давніх друзів і кандидат історичних наук Андрій Семененко, безкомпромісна й принципова людина. У нього ДЦП (I група), важкий гіперкінез, непрацююча ліва рука — і веселі очі. Червоний диплом Національного університету імені Тараса Шевченка й найгостріша тема дисертації про ідею незалежності України.
Андрій Семененко,
кандидат історичних наук
Через сім місяців буде 20-літній ювілей нашої дружби з дуже ерудованою людиною, наділеною оригінальним мисленням, Сергієм Скицем. Важкий поліомієліт, візок, астматичний бронхіт. Різнобічно освічений: закінчив Київський державний інститут кінематографії імені Карпенка-Карого за фахом кінознавство. У своїй дипломній роботі він порушував питання походження й історії російського іконопису. Потім закінчив юридичний факультет Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» за фахом цивільне право. Наразі Сергій кореспондент газети «Хрещатик». 
Моя дорога й віддана подруга, прикута до візка, Танюша Лексунова (ДЦП, важкий ступінь короткозорості). Найдоб­рішої душі людина, наша утішниця, закінчила юридичний факультет університету «Україна».
ПАЛАЮЧИЙ СВІТИЛЬНИК
Історії життя моїх друзів можна продовжувати нескінченно. Але зараз я хочу закінчити розповіддю про близьку дружбу з незвичайною людиною, яка передчасно почила, — Женею Монукалом, який був для всіх нас як «палаючий світильник». Із чотиримісячного віку він мав тіло, покалічене дивною хворобою. При цьому душа його була невичерпної глибини. 
Євген Монукало,
засновник благодійного фонду
«Асоціація інвалідів-комп’ютерників»
Женя праг допомагати всім, спонукаючи до діяльності тих, хто через свої фізичні обмеження зневірився в собі, вдався в тугу. Він хотів показати іншим, що ніхто в цьому світі не зайвий, не випадковий, що у кожного є своя місія, що потрібно багато чого зробити. І він реально перетворював наш світ. Став президентом створеного ним благодійного фонду «Асоціація інвалідів-комп’ютерників» (АІК), впровадив програму «Інтернет — у кожен дім», де Інтернет був безкоштовним для всіх інвалідів. Спасибі, Женю, мир твоїй душі.
Використовуючи можливості АІКа, він запустив програму дистанційного навчання роботи за комп’ютером. Було відкрито віртуальне агентство з працевлаштування інвалідів. Женя очолив Спілку молодіжних громадських організацій інвалідів Києва, закінчив університет «Україна» за фахом інженер комп’ютерних технологій. Своєрідним підсумком його короткого, але яскравого 26-літнього життя стала публікація особистого щоденника «У пошуках сенсу життя», що є квінтесенцією духовно-філософських поглядів хлопця. За видатні заслуги перед Україною Євген Вікторович Монукало був посмертно нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
Віктор Науменко

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

1 коментар до “ЯКЩО НЕ МОЖЕШ ЗМІНИТИ… Життєві шляхи особливих дітей

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.