«Я ПРИЗНАЧИВ ЇЇ ВАМ ДЛЯ ЖЕРТОВНИКА». Біблія та святі отці про вживання крові в їжу

«Жертва Ноя», Джеймс Тіссо
До складу національної кухні багатьох народів входить їжа, приготована з крові тварин. Цей факт часто бентежить віруючих, оскільки Святе Письмо Старого і Нового Завітів, а також канони Церкви містять заборону на вживання крові в їжу.

Уперше цей припис згадується у книзі Буття (9: 4), коли Господь, укладаючи завіт із Ноєм, велить: «плоті з душею її, з кров’ю її, не їжте», і потім неодноразово повторюється у книгах Старого Завіту (Лев. 3: 17; Втор. 12: 16; Втор. 12: 23; Лев. 17: 11).

Доцільно навести повністю текст із книги Левит: «щоб приводили сини Ізраїлеві жертви свої, які вони заколюють на полі, щоб приводили їх перед Господом до входу в скинію зібрання, до священика, і заколювали їх Господу в жертви мирні; і покропить священик кров’ю жертовник Господній при вході у скинію зібрання і спалить жир у приємні пахощі Господу, щоб вони надалі не приносили жертв своїм ідолам, за якими блудно ходять вони. Це нехай буде для них постановою вічною в роди їх.

Ще скажи їм: якщо хто з дому Ізраїлевого і з прибульців, які живуть між вами, приносить всеспалення або жертву і не призведе до входу у скинію зібрання, щоб принести її Господу, то знищиться людина та з народу свого. Якщо хто з дому Ізраїлевого і з прибульців, які живуть між вами, буде їсти яку-небудь кров, то зверну лице Моє на душу того, хто буде їсти кров, і винищу її з народу її, тому що душа тіла в крові, і Я призначив її вам для жертовника, щоб очищати душі ваші, бо кров ця душу очищає; тому Я сказав синам Ізраїлевим: жодна душа з вас не повинна їсти крові, і прибулець, що живе між вами, не повинен їсти крові.

Якщо хто із синів Ізраїлевих і з прибульців, що живе між вами, на ловитві упіймає звіра або птаха, якого можна їсти, то він повинен дати витекти крові її і покрити її землею, тому що душа всякого тіла є кров його, вона душа його» (Лев. 17: 5–13).

Із процитованого тексту ясно: заборона на вживання крові в їжу пов’язана з твердженням, що «душа тіла в крові» (Лев. 17: 11) (див. також: Втор. 12: 23: «кров є душа»), тобто кров є діючою життєвою силою, що приводить організм у рух. Слід звернути увагу на слова «Я призначив її вам для жертовника, щоб очищати душі ваші, бо кров ця душу очищає» (Лев. 17: 11). Далі йде власне заборона на вживання крові в їжу. Отже, очевидно, що заборона на вживання крові в їжу має, передусім, не кулінарне, а релігійне обґрунтування.
Цікаво відзначити, що за поїдання жиру, який призначений у жертву, передбачене таке саме покарання, як і за вживання в їжу крові: «Тому що, хто буде їсти жир з худоби, що приноситься в жертву Господу, знищиться душа та з народу свого» (Лев. 7: 25) (порівняйте з Лев. 17: 10).
У Новому Завіті, в 15‑й главі Діянь святих апостолів, цю старозавітну заборону підтверджено. Взагалі, вся глава оповідає про найважливіший момент ранньої християнської історії — про взаємини навернених із язичництва з християнами з іудеїв («деякі з фарисейської єресі, які увірували, і говорили, що треба обрізувати язичників та заповіс­ти їм додержувати закон Мойсеїв» (Діян. 15: 5)). Унаслідок цієї суперечки було ухвалено «не утрудняти язичників, які навертаються до Бога» (Діян. 15: 19) і далі наказано «утримуватися від ідоложертовного і крові, і удавленини, і блуду, і не робити іншим того, чого собі не бажаєте» (Діян. 15: 29).
Чому з усього різноманіття старозавітних заборон було обрано саме ці? Ймовірно, відповідь полягає у тому, що вони максимально наголошували на відмінності старого Ізраїлю від язичників (див.: Втор. 18: 9). Однак і Новий Ізраїль, Церква Христова, повинен ухилятися від такого життя, яке асоціюється з обжерливістю, грубістю та похіттю — з язичницьким способом життя. А старозавітне релігійно-культове значення крові у Новому Завіті розглядається як прообразне: кров була прообразом крові Христа, пролитої Ним на Хресті за спасіння світу (див.: 10‑та глава Послання до євреїв).
Заборону на вживання крові тварин у їжу було підтверджено 63‑м Апостольським правилом, 67‑м правилом Трульського собору, а також 58‑ю новелою візантійського імператора Лева VI. Причиною підтвердження цього припису декількома правилами стало широке вживання християнами крові тварин у приготуванні їжі. Причому багато з них вважали, що не порушують заборону Святого Письма, коли готують їжу не з крові, але з використанням крові. Вальсамон, пояснюючи 67‑ме правило Трульського собору, так пише про це: «Дехто, хоча не їли кров, але готували страви з інших речовин та з крові, і казали, що вони дотримуються постанови божественного Письма тому, що не їли кров безпосередньо», і далі вже про свій час (ХII ст. — ігум. С.) каже: «І жителі Адріанополя (нині турецьке м. Едірне — ігум. С.), як чую, вживають кров тварин у деяких харчах». Із упевненістю можна стверджувати, що в цьому питанні такі тлумачі правил, як Іоанн Зонара, Олексій Аристен, Феодор Вальсамон, єпископ Никодим (Мілаш), погоджуються: в їжу не можна вживати кров і страви, приготовані з хоч яким використанням крові.
Якщо поставити собі запитання, чи можна застосовувати лікарські препарати, інгредієнтами яких є кров тварин (наприклад, гематоген), то необхідно зрозуміти, що Святе Письмо і канони забороняють вживання крові в їжу, бо кров мала сакральне значення і призначалася для жертовника, а також тому, що це служить обжерливості (у Слов’янській кормчій так і сказано: «Неции убо угождения ради чревного, кровь коего либо животного, хитростию некоею сотворяют снедну»). Лікарські засоби, певно, не є їжею, і тим паче — насолодою для черева. Вживання будь-яких препаратів (зокрема, гематогену) також не є участю в релігійній практиці. Зважаючи на це, можна дійти висновку: у використанні подібних ліків немає нічого вартого осуду. На закінчення відзначимо, що такі питання вимагають, звичайно, ширшого обговорення, і висловлений тут погляд є приватною думкою.
Ігумен Сильвестр (Стойчев) 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.