Я ХОЧУ ПРИЙТИ ТУДИ ЩЕ

Про волонтерство я почула від подруги. Мені теж захотілося долучитися, та все якось не складалося. Нарешті, сталося…
Згадавши розповіді подруги про онкохворих дітей, а головне, побачивши, як сяє її обличчя, коли вона розповідає про них, я зрозуміла, що ось він — шанс, який дає мені Господь, щоб випробувати себе й допомогти тим, хто дійсно потребує допомоги.

Я довго збиралася, налаштовувалася… Мені здавалося, що там я побачу багато горя, болю,  чого завгодно, крім того, що побачила насправді: чисті дитячі очі, а у них — оптимізм і віра. Таку безмежну віру нечасто побачиш в очах дорослих здорових людей…
Перша дитина, що припала мені до серця, — маленька Адріана. Сама вона така ж незвичайна, як і її ім’я. В неї коротке темне волоссячко й мудрий не по літах погляд великих карих очей, і в них зовсім немає болю, побачити який я так боялася. Бачачи, як вона, заливаючись щасливим сміхом, ганяє з м’ячиком по коридору, неможливо було уявити, що цю життєрадісну дівчинку чекає чергове переливання крові, що кожен день її маленького життя наповнений важкими процедурами, і в неї зовсім не багато приводів для радості. 
Дві години, проведені в онкоцентрі, проминули швидко, мені навіть здалося, що надто швидко. Коли мене запитали про мої враження після відвідування лікарні, я, чесно кажучи, розгубилася, бо слова підібрати було дуже складно. Емоцій багато, почуттів ще більше — а слів практично немає, усередині начебто щось перевернулося.
Залишаючи онкоцентр, я не могла позбутися відчуття, що від спілкування з хворими дітьми отримала більше, ніж змогла їм дати: вони допомогли мені побачити себе, своє життя в іншому ракурсі, з позиції справжніх, а не уявних цінностей. Вони показали мені неістотність, нікчемність моїх проблем, а головне — допомогли зрозуміти, що щастя зовсім не в «успіху», не в грошах і матеріальних благах, щастя в тому, щоб просто ЖИТИ.
І я точно знаю, що хочу прийти туди ще…
Юлія Сосновська волонтер руху «Молодість не байдужа» при Синодальному відділі УПЦ у справах молоді (координатор поїздок у дитяче онковідділення Володя Лень)

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.