Великодні коштовності

«Царевич». У стилі Людовика XV.
Сюрприз — алмазний двоглавий орел
з мініатюрним портретом царевича Олексія
(ймовірно копія з утраченої мініатюри)

За церковним Переданням, свята Марія Магдалина, приїхавши у Рим з проповіддю Євангелія, пішла до імператора Тиберія. Оскільки вона не мала жодних коштовностей, які зазвичай підносили імператору прохачі та відвідувачі, Марія подарувала йому куряче яйце, як це вимагалося від найбідніших, зі словами: «Христос Воскрес!». Тиберій відповів, що мертва людина не може воскреснути, так само як це біле яйце не може стати червоним. Раптом на його очах яйце стало криваво-червоним — символізуючи не тільки вічне життя, але й Жертву Христа.

Згодом яйце на Великдень, що мало символізувати духовну цінність Благої Вісті, вирішили оформити ще й як цілком матеріальну коштовність. Перший зразок такого виробу — різьблене дерев’яне яйце із зображенням страстей Христових — отримав французький король Франциск І. Дарування коштовностей у вигляді яєць на Великдень стало традицією серед європейської аристократії. Один з таких сувенірів — великоднє яйце із захованим всередині сюрпризом — мала данська принцеса Вільгельміна Марія, тітка майбутньої російської імператриці Марії Федорівни.

«Курочка Кельха».
Повторює іконографію першого імператорського
 
«Курячого» яйця

Цілком вірогідно, що сáме бажання зробити дружині приємний сюрприз спричинило замовлення у 1885 р. імператором Олександром ІІІ ювеліру Карлу Фаберже коштовного яєчка. Це перше замовлення імператора було цілком конкретним — коштовність мала нагадувати ту, що вразила дитячу уяву маленької Дагмар, у православному Хрещенні — Марії Федорівни. Яйце було вкрите білою емаллю, всередині містило «жовток» з матового золота, в якому була схована курочка з кольорового золота. У свою чергу, всередині курки містилася маленька рубінова корона. Імператриця була у захваті, тож Карл Фаберже отримав статус придворного ювеліра та замовлення щорічно на Великдень виготовляти коштовне яйце із сюрпризом.
Відтепер ювелір мав необмежений простір для фантазії, адже єдиною вимогою імператора стала оригінальність кожного наступного яйця-сюрпризу. Сюжету виробу ніколи не знав і сам вінценосний замовник, а на розпитування отримував відповідь: «Ваша величність буде задоволена». Зазвичай, змістом сюжетів були епізоди з історії Росії та імператорської родини. Деякі яйця містили у собі пам’ятні сувеніри у вигляді портретів, квітів, фігур, деякі були складними механізмами — годинник, співочий птах, мініатюрні моделі кораблів, карет, потягів, будівель.
Характерно, що кожне з яєць, попри клеймо фірми Фаберже, було авторською роботою одного з ювелірів фірми. Майстер контролював виробництво, починаючи від задуму і до кінця процесу виготовлення виробу. Окрім самого Карла Фаберже, найвідомішим з майстрів був Михайло Перхін, також збереглись імена Августа Хольстрома, Генріка Вігстрома та Эріка Коліна. Майстрами на фірмі працювали і чотири сини Карла. Цікаво, що репутацію ювелірному дому Фаберже у ті часи створювали зовсім не великодні яйця, адже вони були приватними подарунками (лише одного разу імператриця дозволила показати деякі з них на виставці у Парижі 1890 р.). Ювелірний дім забезпечував виготовлення будь-яких коштовностей та інкрустованих предметів, а в 1882 р. Фаберже виконав копії скіфських прикрас, що їх важко було відрізнити від оригіналу.
Після смерті Олександра ІІІ, його син, Микола ІІ, почав замовляти вже по два коштовних яйця на рік — у подарунок матері та дружині. Відтак загальна кількість «імператорських» яєць Фаберже становить 54 (або 56, якщо враховувати незакінчені у 1918 р.). Проте коштовні яйця для подарунків (найчастіше — копії тих, що були зроблені для імператорської родини) почали замовляти аристократи та просто багаті люди. Так, відомо сім яєць, виготовлених для «золотого магната» Олександра Кельха. Також замовниками були князь Юсупов, герцогиня Мальборо, родина Ротшильдів та інші невстановлені особи. Саме останній факт унеможливлює точний підрахунок коштовних яєць Фаберже. На сьогодні відомо про виготовлення 71, проте 9 з них вважаються втраченими.
Яйця Фаберже, що представляли довершену й витончену форму оздоблення великодніх яєць, давно стали легендою, пов’язаною з історією останніх представників імператорського роду Романових, від якої віє і радістю, і смутком. Ці ювелірні вироби нагадують нам про непостійність цього світу, про те, що справжні скарби треба шукати у світі духовному.

Катерина Усачова

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.