25D0-25B4-25D0-25BE-25D1-2581-25D1-2582-25D0-25BE-25D0-25B5-25D0-25B2-25D1-2581-25D0-25BA-25D0-25B8-25D0-25B9

В усьому всесвіт його безкрайній

11 листопада увесь світ відзначав 190-річчя від дня народження Федора Михайловича Достоєвського – геніального письменника й християнського мислителя.

Ось як писав про нього святий Сербської Церкви преподобний Іустин (Попович): «З якого б боку ми не наближалися до Достоєвського, в усьому все­світ його безкрайній, горизонти його безмежні. Багатогранність його генія вражаюча. Здається, що Верховна Істота взяла ідеї з усіх світів і посіяла їх в одній людській душі, і так з’явився Достоєвський.

У повноті своєї особистості він – і пророк, і мученик, і апостол, і поет, і філософ. Він належить всім світам і всім людям, бо він як вселюдина неосяжний і невичерпний. Ця людина – для усіх вселюдина й усім він рідний: рідний сербам, рідний болгарам, рідний грекам, рідний французам, рідний він усім людям на всіх континентах. Він – у кожному з нас, і кожний з нас може знайти себе в ньому. Своїм вселюдським співпереживанням та любов’ю він рідний усім людям. Ніщо людське йому не чуже, і кожна людина йому дорога. Якщо це злочинець, то він віднайде в ньому розуміння, якщо це стражденний, то в ньому знайде опочинок, якщо це мученик, то в ньому він знайде заступника, якщо це зневірений, то в ньому він утішиться, якщо це бідняк, то він прийме його у свої обійми, якщо невіруючий, то він буде йому благим наставником, якщо віруючий, то в ньому він знайде чудесну апологію віри.

Але вселюдині Достоєвському і все Боже не чуже, тим більше не чуже, якщо це Боже дано і явлено в Особі Боголюдини Христа. Бо у своєму безмежному віруванні у Христа він пізнав усю Його таїну і в своїй безмежній любові до Нього зробив усі Його Божественні чесноти своїми. А тому людині, кожній людині, і найнегіднішій, і найдобрішій, Достоєвський може дати все, що їй необхідно для морального самовдосконалення, аж до боголюдської досконалості. Шлях, який пройшов Достоєвський за час свого земного життя, можна вважати найдовшим, таким, який рідко випадає на долю людської істоти на цій планеті. Діапазон його думок, почуттів, намірів та прагнень настільки великий, що може бути властивий тільки вселюдині. Дійсно, все, що може людина в житті пережити, Достоєвський пережив у небаченому масштабі, притому неймовірно гостро і значуще. На полі битви його серця і розуму довго билися диявол з Богом, поки нарешті остаточно не переміг Він – чудесний Бог і Господь – Боголюдина Христос. Все інше, людське й диявольське, назавжди загинуло. І тільки одне залишилося непереможеним у цій боротьбі: він – вселюдина, і його незмінний ідеал – Боголюдина».

Про Достоєвського та його творчість написано томи й томи досліджень, у тому числі й православними

мислителями й богословами. У відомого ієрарха Церкви митрополита Антонія (Храповицького) є стаття «Пастирське вивчення людей і життя за творами Ф. М. Достоєвського». Обсяг та багатогранність написаного Достоєвським і про Достоєвського величезні, і охопити все це в газетній статті неможливо, тому дамо слово героям творів Федора Михайловича. Комусь вони нагадають колишні враження від прочитаного, когось зацікавлять і спонукають ближче познайомитися з творчістю цього чудового письменника.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.