ib1921

«Упродовж усього життя не тікав я від ворогів». Святий благовірний князь Михаїл Тверський (день пам’яті — 5 грудня за н. ст.)

Cвятий благовірний князь Михаїл Тверський народився у ті часи, коли вплив Золотої Орди в південно-східних та центральних землях Русі був незаперечним. Минуло менше півстоліття відтоді, як хан Батий обрушився зі своїми полчищами на руські князівства, змітаючи все на своєму шляху. Князь Михаїл ніколи не бачив свого батька. Рідний брат святого князя Олександра Невського князь Ярослав Ярославович помер до народження свого сина у 1272 р. Мати Михаїла, Ксенія, прищепила йому гарячу любов до Бога. На Тверський княжий престол праведник вступив у досить ранньому віці, близько 13-ти років. За час свого правління Михаїл побудував кам’яний храм на честь Преображення Господнього.

Зі смертю у 1305 р. великого князя Володимирського Андрія Олександровича великокняжий престол на правах старшинства прийняв Михаїл. Правда, ненадовго. Московський князь Юрій Данилович, одружившись з дочкою хана Узбека, Кончакою, здобув великий вплив на Русі. Він заперечив право Михаїла бути великим князем, отримав від хана ярлик і розпочав війну з Твер’ю. У вирішальній битві 1317 р. Михаїл отримав повну перемогу над Юрієм, на боці якого виступали татари. Князь відпустив в Орду полоненого татарського полководця Кавгадия разом з дружиною Юрія Кончакою. Проте Московська княжна раптово померла у Твері. Цей факт був негайно використаний князем Юрієм. Він повідомив хану, що його донька була отруєна. Як наслідок, Михаїл Тверській був викликаний в Орду на суд. Розуміючи, що звідти він уже не повернеться, праведник взяв благословення на мученицький подвиг у свого духовного отця ігумена Іоанна. В Орді над святим князем був влаштований неправедний суд, який визнав його винним у непокорі ханові й засудив до смерті. Михаїла Тверського взяли під арешт і закували у важку дерев’яну колодку. Щоб у в’язниці він міг читати Псалтир, перед ним сидів хлопчик, який перегортав сторінки.
Терплячи побої та знущання, страждалець тривалий час кочував з Ордою, не перестаючи дякувати за все Господу. Якщо в Золоту Орду прибували православні священики, то вони відві­дували праведника. З милості Божої щотижня Михаїл причащався Святих Христових Таїн. Йому пропонували тікати, але святий мужньо відповідав: «Упродовж усього життя не тікав я від ворогів, і якщо я один врятуюся, а люди мої залишаться в біді, яка мені слава? Ні, воля Господня нехай буде». Князь Юрій не зупинився на досягнутому. Разом з Кавгадиєм, який жадав помсти за свою поразку, він продовжував інтригувати проти князя-в’язня. У камеру, де перебував Михаїл, були підіслані вбивці, які побили невинного страждальця, а потім один з них проткнув князя ножем, завдавши смертельної рани. Оголене тіло Михаїла Тверського було залишено на поталу. Вночі вартових охопив страх, і вони втекли з того місця, де знаходилися останки праведника. Тоді ж багато очевидців спостерігали дві світлі хмари, які опустилися на те місце.
У 1319 р. тіло святого страждальця перевезли з Орди до Москви. Дізнавшись про події, тверці наполягли на тому, щоб останки Михаїла перепоховали в побудованому ним Преображенському храмі. Загальноцерковне прославлення святого відбулося на Соборі 1549 р. А нетлінні мощі благовірного князя Михаїла Тверського були знайдені у 1632 р.
Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.