УЧИТЕЛЬ БОГОПІЗНАННЯ. Преподобний Симеон Новий Богослов (день пам’яті — 25 березня за н. ст.)

Основним його подвигом була невпинна Іісусова коротка молитва: «Господи, помилуй!» Преподобний Симеон Новий Богослов народився у 946 р. у м. Галаті (на півночі Малої Азії). Батько святого готував сина до придворної кар’єри та дав йому хорошу світську освіту. Деякий час Симеон перебував при дворі в Константинополі і виконував доручення імператора. Коли йому виповнилося 25 років, він покинув службу, батьківський дім і пішов до Студійського монастиря, де був під духовним керівництвом знаменитого на той час старця Симеона Благоговійного.
Щоб зосередитися на молитві, праведник шукав усамітнення. Навіть під час богослужінь стояв окремо від братії. Щоб пам’ятати про смерть, ночі проводив на кладовищі. Плодом такої старанності Симеона був особливий стан захоплення, коли Дух Святий у вигляді хмари, що світиться, сходив на нього і закривав від його очей усе навколишнє. Згодом преподобний досяг духовної просвітленості, що особливо було помітно в ті моменти, коли він служив Літургію.

У 980 р. Симеон був поставлений ігуменом монастиря в ім’я святого Маманта. Цей послух він ніс чверть століття, навівши порядок у господарстві обителі й упорядкував храм. Доброта в Симеоні поєднувалася зі строгістю та з не­ухильним дотриманням євангельських заповідей. Так, коли його улюблений учень Арсеній перебив ворон, які повидзьобували розмочений хліб, ігумен змусив його нанизати птахів на мотузку, повісити її на шию і стояти так у центрі двору. Тоді ж в обителі перебував на покаянні єпископ із Рима. Преподобний незмінно висловлював йому свою доброту й увагу. За строгість у дотриманні чернечої дисципліни братія почала нарікати на свого настоятеля, а якось, після закінчення служіння Літургії, двоє з них напали на ігумена. У конфлікт втрутився Константинопольський патріарх, і нападники були вигнані з монастиря. Проте Симеон не залишив їх у миру і з потреби допомагав своїм кривдникам.
Близько 1005 р. преподоб­ний передав обов’язки служіння настоятеля Арсенію, а сам залишився на спочинку в монастирі, віддавшись усамітненій молитві й написанню богословських трудів. Сокровенна праця у Христі — основна тема творів праведника (уривки з його робіт увійшли в п’ятий том «Добротолюбія»). У них він вчить способам духов­ного вдосконалення, як боротися проти пристрастей і гріховних помислів. Крім цього, Симеон Новий Богослов був і видатним церковним поетом. Йому належать «Гімни Божес­твенної любові» — близько 70 поем, повних глибоких молитовних роздумів. Учення преподобного Симеона про нову людину, про «обоження плоті», яким він хотів замінити вчення про «умертвіння плоті» (за що його і назвали Новим Богословом), сприймалося сучасниками насилу. Праведник пішов на берег Босфору, де заснував обитель в ім’я святої Марини. У 1021 р. преподобний Симеон мирно відійшов до Господа. Подробиці життя святого нам відомі завдяки працям його учня — преподобного Микити Стифата.
Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.