У ТИШІ Й МОЛИТВІ. Преподобний Іоанн Мовчальник (день пам’яті — 16 грудня за н. ст.)

Живучи у пустелі, він харчувався самими травами, присвячуючи весь час молитві та праці. Войовничі кочівники кілька разів намагалися вбити його, але їх зупиняв страх перед левом, який прислужував пустельнику й відганяв від нього ворогів. Безперестанною молитвою, смиренністю, подвижницьким життям преподобний Іоанн Мовчальник здобув благодать Святого Духа, явивши безліч чудес. Праведник міг знати думки людей, зцілювати одержимих злим духом і допомагати ще за життя тим, хто прикликав його на допомогу в молитвах.

Преподобний народився в середині V ст. у Вірменії, в родині місцевого воєначальника. Дуже рано отрок полюбив читати Святе Письмо й молитися на самоті. Після смерті батьків Іоанн витратив отриману спадщину на будівництво храму на честь Пресвятої Діви Марії і став подвизатися при ньому в пості, молитві та стриманості. Коли праведнику виповнилося 28 років, його було висвячено в єпископський сан і направлено служити на кафедру м. Колонії, як того і просили місцеві жителі. З цього часу Іоанн посилив свої аскетичні подвиги, цілком віддаючись новому послуху. На десятий рік служіння святитель вирушив у Константинополь із проханням вплинути на нового правителя Вірменії на ім’я Пазінік, який став грубо втручатися у справи місцевої Церкви. Пригнічений мирськими чварами, єпископ Іоанн таємно залишив кафедру й пішов до Єрусалима, де, у відповідь на його гарячі молитви до Господа про місце подальшого служіння, на небі з’явилася зірка, що привела святого в Лавру преподобного Савви Освященного. Праведник чотири роки старанно й покірливо трудився в обителі як простий чернець, приховавши свій архієрейський сан. На Іоанна звернув увагу настоятель, запропонувавши йому прийняти сан священика. Святому довелося зізнатися в тому, що він єпископ. Іоанн відкрив свою таємницю Єрусалимському патріарху Ілії, а незабаром через одкровення з Неба це стало відомо і преподоб­ному Савві. Наступні кілька років святитель Іоанн провів у відокремленій келії, взявши на себе подвиг мовчання. Праведник не виходив навіть у храм. У пошуках ще більшої аскези святий залишив Лавру й пішов у пустелю, де провів понад дев’ять років, харчуючись виключно травами. Цей подвиг був угодний Богу, і Він послав Своєму обранцю лева, який оберігав пустельника від неприємностей. Одного разу до Іоанна прийшов преподобний Савва й ублагав його повернутися в Лавру, де незабаром Господь чудесним чином відкрив братії, що з ними подвизається єпископ.
Коли настоятель Лаври віді­йшов до Господа, Іоанн дуже тужив по спочилому, але удостоївся явлення Савви у сонному видінні, отримавши від преподобного пророцтво, що йому належить ще потрудитися в боротьбі з єрессю. Так і сталося: святителю довелося залишити тихе келійне життя, щоб утвердити братію у Православ’ї і показати всю хибність аргументів прихильників єресі Оригена. 
Цілі 66 років преподобний Іоанн Мовчальник провів у Лаврі Савви Освященного, закінчивши свій багатостраждальний життєвий шлях у віці 104 років.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.