ТВОРЕЦЬ ВЕЛИЧІ ОПТИНОЇ ПУСТИНІ. Преподобний Мойсей Оптинський (день пам’яті — 29 червня за н. cт.)

У другій половині XIX ст. в Оптиній пустині сталася одна трагічна історія. Дівчина на ім’я Надія, під час несення послуху з прання білизни, стала набирати з котла окріп, послизнулася і впала в киплячу воду. Послушниця сильно обварилася, але ще два дні залишалася жива. Отримавши напуття усіма таїнствами, дівчина тихо померла. Перед її похованням одна жінка, яка працювала на оборі монастиря, побачила в тонкому сні покійного настоятеля обителі — преподобного схиархімандрита Мойсея (Путилова).

Він йшов у мантії з палицею у напрямку храму, куди перенесли тіло покійної. Взявши благословення, жінка запитала: «Куди ви, батюшко, так поспішаєте?», на що він відповів: «Іду Надію провести». Так стало відомо, що й після смерті преподобний Мойсей не залишив Оптину без свого заступництва.
Батьки назвали праведника Тимофієм. Він був першою дитиною у сім’ї і до повноліття допомагав встати на ноги своїм молодшим братам, будучи для них наставником і в питаннях віри. Одного разу Тимофій узяв молодшого брата Іону (він теж буде прославлений Церквою серед святих і стане відомий як преподобний схиігумен Антоній) і вирушив по монастирях для спілкування з духовно досвідченими людьми. Розуміючи всю суєтність світу й порожнечу житейських справ, він разом із братом загорівся бажанням ступити на шлях чернечих подвигів і став послушником Саровського чоловічого монастиря. (У ті часи ще був живий великий старець преподобний Серафим Саровський.) Через три роки послушник Ти­мофій опинився серед ченців, які подвизалися в рославльських лісах, де прожив десять років і прийняв чернечий постриг з ім’ям Мойсей.
У Оптиній пустині необхідно було зайнятися благоустроєм Іоанно-Предтеченського скиту. На цей послух і було направлено преподобного. Так він опинився в монастирі, в якому йому судилося прославити Бога своїми трудами і подвигами протягом усього життя. Дар господарника, що виявився в Мойсеї, був помічений братією, і незабаром він став настоятелем обителі. З цього моменту почався розквіт Оптиної, яка при преподобному стала одним із центрів духов­ного життя всієї Росії. 
З благословення святого Мойсея почалася реставрація старих храмів, а також будівництво нових. Навколо них були споруджені чернечі келії, трапезна, бібліотека… Не залишилися без уваги настоятеля й монастирські угіддя. Знамениті традиції Оптинського старчества також зародилися при Мойсеї. Праведник запросив до Оптиної старця Лева. Незабаром духовне опікування братії та мирян взяв на себе його учень — преподобний Макарій. При ньому ж у монастир прийшов великий світильник Оптиної — преподобний старець Амвросій. Із часом святий Мойсей зайнявся ще й книгодрукарством, випустивши 16 томів святоотцівської літератури. 
Тоді ж в Оптиній було зібрано одну з найбагатших бібліотек. Незважаючи на заклопотаність господарською діяльністю, праведник був духоносним старцем, але свої благодатні дари він ретельно приховував, і про них мало кому було відомо. Вже будучи важко хворим, перед самою смертю, преподобний якось сказав відвідувачу, що в неділю буде у храмі. У відповідь на здивування співрозмовника, який став стверджувати, що в такому стані йому служити не можна, Мойсей відповів: «Служити не можна, але бути можна». Помер праведник 29 червня (за н. ст.) 1862 р., на 81-му році життя, прийнявши до цього схиму. 
Незабаром збулося і пророцтво старця: в неділю труну з його тілом помістили у храмі для відспівування і прощання. Через три роки, під час похорону преподобного Антонія, розкрили склеп, де знаходилася труна схиархімандрита Мойсея. Незважаючи на вологість труна збереглася, як нова, а коли її відкрили, то виявили, що останки святого настоятеля нетлінні.
Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.