«Цим перемагай…»

У Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику до візиту Святішого Патріарха Кирила відкриється виставка, присвячена легендарному хресту Сергія Радонезького.

Цей хрест став символом благословення преподобного на перемогу православного воїнств над ординськими загарбниками.
1240 р., під час навали хана Батия, був зруйнований Київ. Землі Давньої Русі опинилися під монголо-татарським ярмом. Майже півтора століття слов’янські народи не могли піднятися на визвольну боротьбу проти Золотий Орди. 1380 р. це вдалося зробити князю Димитрію Донському.
Благословенний хрест Сергія Радонезького є свідком тих історичних подій. На ручці хреста зберігся напис: «Цим хрестом благословив преподобний ігумен Сергій князя Димитрія на поганина царя Мамая і сказав: Цим перемагай ворога. У літо (рік) АТП (1380) Серпня КЗ (27) дня».
Никонівський літопис повідомляє, що перед Куликовською битвою князь Димитрій Донськой прийшов за благословенням у Сергіїв монастир, і преподобний Сергій Радонезький двічі благословив його, надихаючи на боротьбу проти ярма ординських ханів.
Преподобний спочатку благословив особисто князя після спільної трапези в монастирі. Другий раз він благословив Димитрія Донського, двох ченців, які йшли на битву, а також князів, бояр, воєвод, які прийшли за благословенням у Сергіїв монастир перед походом на Мамая.
На війну проти Золотої Орди виступила більшість руських земель. Князь Московський Димитрій Донськой очолив об’єднане слов’ян­ське військо.
8 вересня 1380 р. війська Золотої Орди були розгромлені на полі Куликовому, а сам Мамай утік.
Ця блискуча перемога мала величезне значення в житті всього слов’ян­ського народу, адже вона розвінчала хибне уявлення про непереможність ординців.
Незважаючи на те що Куликовська битва ще не привела до повного звільнення від «проклятого ярма», але вона завдала найтяжчого удару по Золотій Орді й посилила роль Московського князівства в об’єднанні руських земель у їхній боротьбі за незалежність від ординських ханів.
Лише 1478 р. Русь перестала платити данину Орді. Восени 1480 р., після битви на р. Угрі, було скинуто більш ніж двохстолітнє ординське ярмо.
У роки царювання Івана IV Грозного серйозною перешкодою для розвитку торгівлі з країнами Середньої Азії, Кавказу й Сибіру було Казанське ханство — частина колишньої Золотої Орди. Воно здійснювало грабіжницькі набіги на руські землі й постійно захоплювало в полон слов’янське населення.
1552 р., після ретельної підготовки, військо на чолі з Іваном Грозним підійшло до Казані й почало облогу міста. У Казанський похід цар узяв хрест Сергія Радонезького як благословення преподобного на битву з нащадками ординців.
Літопис повідомляє: «И как государь вышел на луг против города (Казани) и велел государь хоругви христианские развертети, спречь знамена, на их образ Господа нашего Іісуса Христа нерукотворенній, а поверх водружен животворящий крест, иже был у прародителя его Государя нашего достохвального князя Димитрія на Дону».
Після загального штурму 2 жовтня 1552 р. Казань було взято. Казанське ханство припинило своє існування.
Цар Іван Грозний прикрасив дерев’яний благословенний хрест преподобного Сергія Радонезького срібним окладом фрязької (швейцарської) роботи й слов’яно-руськими накладними бляхами із зображенням Розп’яття.
1612 р., у Cмутні часи, оклад хреста був ушкоджений. Пізніше хрест Сергія Радонезького опинився на півдні Росії, а в ХIХ ст. він перебував у колекції французького інженера Траншера.
1874 р. Траншер продав свою колекцію за три тисячі рублів колишньому міському голові Києва Павлу Павловичу Демидову, який прийняв титул князя Сан-Донато, наданий йому італійським королем. Демидов перевіз колекцію й хрест Сергія Радонезького в Італію. 1885 р. він продав князівство Сан-Донато разом з усім майном. Колекцію церковної старовини й хрест преподобного Сергія Радонезького придбав місцевий католицький монастир.
Дружина П. П. Демидова — Олена Петрівна Демидова, князівна Сан-Донато, — хвилювалася, що православні реліквії перебувають у руках католицьких ченців. Вона викупила ці святині й передала їх у грудні 1888 р. до Церковно-археологічного музею, що при Київській духов­ній академії, супроводжуючи їх формальним дарчим листом.
Хрест преподобного Сергія Радонезького викликав замилування та величезний інтерес серед членів Церковно-археологічного товариства. Водночас виникло припущення, що напис на хресті фальсифіковано.
1889 р. у присутності великого князя Петра Михайловича вчені А. В. Прахов і М. І. Петров провели дослідження хреста Сергія Радонезького. Вони зняли срібний оклад хреста, а на ньому виявили печатку майстра Мюллера, яку експерти датували кінцем ХVI ст.
Дослідники дійшли висновку, що благословенний хрест з’явився не пізніше царювання Івана Грозного.
Професор Київської духовної академії В. З. Завитневич у 1888 і 1890 рр. підготував два реферати, де зібрав усі літописні й письмові відомості про хрест, яким Сергій Радонезький благословив князя Димитрія Донського. Завитневич дійшов висновку, що благословенний хрест, який надійшов до Церковно-археологічного музею, може бути справжнім.
Хрест преподобного Сергія Радонезького з 20‑х рр. ХХ ст. зберігається у фонда Києво-Печерського заповідника. Під час Великої Вітчизняної війни він був евакуйований в Уфу, а 1947 р. знову повернувся у фонди Заповідника.
1987 р. хрест преподобного Сергія Радонезького був відреставрований у Центрі реставрації та експертизи Національного Києво-Печерського заповідника реставратором І. Ігуменовим. Така історія цієї реліквії.
Благословенний хрест преподобного Сергія Радонезького є символом доблесті, честі й слави слов’янського воїнства.
Побачити цю святиню ви зможете на виставці, яка відкриється 25 липня в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври.
Алла Бартош,
завідуюча сектором
науково-дослідного
відділу історії КПЛ
Національного Києво-Печерського
історико-культурного заповідника

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.