ЦЕРКВА ПОВИННА СТАВИТИСЯ ДО СВІТУ ТАК, ЯК СТАВИТЬСЯ ДО СВІТУ ХРИСТОС

У Домі Руського Зарубіжжя пройшов семінар, присвячений осмисленню спадщини митрополита Антонія Сурозького

Що таке християнська діяльність у світі та історії? Як повинен діяти християнин? Де місце Церкви у світі? Над цими питаннями, що їх митрополит Сурозький Антоній називав «пекучою темою сучасності», розмірковували учасники чергового семінару з осмислення спадщини лондонського пастиря. Зустріч було організовано 6 червня у Домі Руського Зарубіжжя ім. О. І. Солженіцина в рамках підготовки до конференції «Церква — Боголюдське суспільство», повідомляє Благовєст-Інфо.

Для головного доповідача — протоієрея Володимира Архипова — ключовими стали слова митрополита Антонія: «Не може бути й мови, щоб Церква як людське суспільство ставилася до світу — людського суспільства — інакше, ніж ставиться до світу Сам Христос».

Якщо підходити до взаємин Церкви та суспільства саме з цієї, євангельської точки зору, то хіба можна сприймати церковну огорожу як «перегородку між “вівцями” та “козлищами”»? Церква — не «партія спасенних», і увійти в Церкву означає не опинитися серед обраних, а «вийти в світ — як світло, залишаючись при цьому не від світу цього», розмірковував священик.

Сьогодні, як і завжди, Церква зобов’язана чинити опір бажанню світу «призначити їй місце», використовувати її у своїх цілях, продовжив він. Як «духовний камертон» суспільства, Церква повинна йти навіть до тих людей, які ставляться до неї насторожено, з упередженням. Якою мовою говорити з ними? Отець Володимир розповів про свій досвід спілкування з підлітками з підмосковного коледжу. Протягом року він розмовляв з ними на «людські теми»: про страх, любов, повагу, дружбу, зраду, сенс життя. «За цей час я жодного разу не сказав про Церкву, про Бога, але наприкінці року майже пів-училища прийшло до нас у парафію, і ми разом дивилися кінострічку про підлітків», — розповідав отець Володимир.

«Чи була громада, яку очолював митрополит Антоній, втіленням ідеалу Церкви, про який ми сьогодні говоримо», — запитав один з учасників семінару. Відповідали ті, хто добре знав митрополита Антонія, хто був його парафіянином. Так, отець Володимир, який не раз бував в лондонській Успенській парафії, пояснив, що головне в цій громаді — особлива інтонація, яку задавав митрополит Антоній. «Усе своє життя він поклав на те, щоб громада не стала тільки людською компанією, але наблизилася до Церкви як боголюдської спільноти», — сказав священик.

Духовна донька митрополита Антонія Ірина Соколова-Снігур свідчила: «Ідеальної Церкви там, звичайно, не вийшло. Але це не означає, що це не було центром, до якого ми з владикою прагнули».

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.