ЦЕРКОВНО-АРХЕОЛОГІЧНОМУ МУЗЕЮ КДА — 140 РОКІВ

Цього року Київська духовна академія відзначає знаменну дату — 140 років заснування Церковно-археологічного музею та Церковно-архе­ологічного товариства. Саме до цієї події була приурочена традиційна міжнародна науково-практична конференція «Духов­на і світська освіта: історія взаємин — сучасність — перспективи», що вже вчетверте пройшла у стінах Київських духовних шкіл.

22 жовтня, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Митрополита Київського і всієї України Володимира, в актовому залі Києво-Печерської Лаври на відкриття конференції зібралися науковці провідних навчальних закладів України й закордону. Щоб взяти участь у форумі, до Києва завітали представники Свято-Тихонівського православного гуманітарного університету, Мінської духовної академії, духовних семінарій України та Росії. Не залишили поза увагою конференцію й науковці світських вузів та наукових центрів. Так, поділитися думками до Академії прибули професори з Києво-Могилянської та Острозької академії, Національної академії державного управління при Президентові України, педагогічного університету ім. М. Драгоманова, університетів Воронежа, Харкова, Полтави, Сімферополя та ін. До участі в обговоренні різноманітних тем також долучилися експерти з Національного історико-культурного Києво-Печерського заповідника, Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського, представники єпархій України та Росії.
Відкриваючи конференцію, ректор Київської духовної академії архієпископ Бориспільський Антоній передав учасникам найщиріші вітання та Архіпастирське благословення від Предстоятеля УПЦ. Його Блаженство звернув увагу на знач­ну роль, яку відіграли Церковно-археологічне товариство та Церковно-археологічний музей у становленні та розвитку академічної науки в Церкві. 
«Наслідком спільних зусиль членів товариства стало віднайдення і збереження унікальних археологічних пам’я­ток, без яких багато сторінок історії нашого народу залишились би назавжди забутими. Не менш важливим наслідком діяльності товариства є й усвідомлення того факту, що справжнє розуміння державної історії настає разом із розкриттям феномену Церкви та духовних основ українського народу. Цей висновок має бути глибоко осмислений тими, хто сьогодні покликаний розбудовувати систему освіти й виховання майбутніх поколінь», — зазначив у вітальному слові Блаженніший Владика.
З доповіддю виступив і сам ректор КДАіС. Архієпископ Антоній розповів про історію та становлення Церковно-архе­ологічного товариства й Церковно-археологічного музею, їхній вплив на розвиток науки на теренах нашої держави.
Далі слово було надано представникам світської науки. Зокрема, доктор філософських наук, декан гуманітарного факультету Києво-Могилянської академії професор Марина Ткачук розповіла про трагічну долю провідних діячів української духовної науки, представників Київських духов­них шкіл у роки войовничого атеїзму. Завершуючи відкриття конференції, з доповіддю про «арабську колонію» — студентів із православного Сходу, які навчалися в КДА, — виступила доктор церковної історії професор Свято-Тихонівсього православного університету Наталія Сухова.
За традицією, на відкритті конференції відбулася презентація наукових видань, що їх продукує Київська духовна академія. Як підсумок, за матеріалами конференції, приуроченої 20-річчю Харківського Архієрейського Собору, що проводилась у травні цього року, було видано збірку статей та фотоматеріалів «Українська Православна Церква на межі тисячоліть. Документи і матеріали». Чергове видання підготував викладач КДАіС протоієрей Олег Кожушний, який цього разу представив свою книгу перекладів «Єпископ Птолемаїдський Синезій та його гімни». Але родзинкою цьогорічних видань стала монографія Сергія Головащенка «Дослідження та викладання Біблії в Київській духовній академії ХІХ — початку ХХ ст.», яка проливає світло на розвиток біблеїстики у стінах КДА в дореволюційний період і дає поштовх до вивчення нових граней біблейської науки.
По завершенні пленарного засідання усі гості вирушили до Церковно-археологічного музею КДА, де була влаштована святкова експозиція, яка відображає найцікавіші моменти із життя музею та Церковно-археологічного товариства. Саме тут у подарунок від Якутської єпархії РПЦ у свою колекцію музей отримав найстаріший артефакт — частину бивня мамонта.
Конференція продовжила свою роботу у п’яти секціях. Учасники працювали за такими напрямками: «Історія та сучасний стан духовних і богословських навчальних закладів», «Історія Церковно-археологічного музею та Церковно-археологічного товариства», «Доля експонатів ЦАМ у післяреволюційний період», «Вивчення церковної археології в духовних навчальних закладах: проблеми і перспективи», «Взаємодія Церкви та світської науки у справах вивчення, зберігання і використання пам’яток церковної старовини». Було заслухано понад 50 доповідей від науковців із різних куточків СНД.
Ще одним традиційним заходом у рамках конференції стало проведення семінарів для викладачів духовних навчальних закладів. Цього разу викладачі духовних семінарій змогли поспілкуватися щодо проблем і перспектив вивчення догматичного бого­слов’я в духовних школах.
Завершилась конференція 23 жовтня проведенням круглого столу «Християнство на території України до Володимирового Хрещення: проблеми і перспективи наукового дискурсу».
Ігумен Сильвестр (Стойчев)

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.