Церковні та світські вчені говорили про святість

17–18 жовтня викладачі духовних шкіл та світських вищих навчальних закладів взяли участь у III Міжнародній науково-практичній конференції Київської духовної академії «Духовна та світська освіта: історія взаємовідносин — сучасність — перспективи». Цього року організатори запропонували учасникам обговорення теми християнської святості у контексті історії духовної освіти та її сучасних проблем.   «Вивчення святості на прикладі Київської академії дуже актуально в наші дні, — йшлося у вітальному слові Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Володимира, яке зачитав Керуючий справами УПЦ архієпископ Білоцерківський і Богуславський Митрофан. — З цієї школи вийшло чимало святих подвижників нашої землі. Їхній приклад має надихати нас на гідне служіння Господу Богу і Його Церкві». Далі архієпископ Митрофан у власній доповіді на тему «Софія Київська — центр освіти Русі», присвяченій 1000‑річному ювілею Київського собору Святої Софії, розповів про історичне значення знаменитого стародавнього храму, вказавши на те, що образ Софії-Премудрості ліг в основу всієї руської духовності. Ректор КДАіС архієпископ Бориспільський Антоній у доповіді «Київська академія — школа святості» зробив огляд історичних періодів існування київської духовної школи і того досвіду святості, який був властивий кожному з них. Архієпископ Антоній (а згодом й інші учасники конференції) неодноразово звертався до монографії Георгія Федотова «Святі Київської Русі» як до однієї з головних наукових праць з агіологіі. Після цього прозвучала доповідь проректора КДАіС з навчальної роботи архімандрита Климента (Вечері) про столітній ювілей від дня прославлення випуск­ника КДА святителя Іоасафа Білгородського. А завершив пленарне засідання професор МДАіС архімандрит Платон (Ігумнов) своїм виступом на тему «Агіологія як наука про християнську святість». Робота конференції продовжилася в семи секціях: досвід святості в історії духовних шкіл; історичний шлях київських духовних шкіл; духовні школи: історія та сучасність; проблеми духовного виховання студентів; взаємодія духовних та світських навчальних закладів; богослов’я, філософія та релігієзнавство: історичний досвід і проблеми взаємодії; студентська наука в духовній школі. У роботі першої секції взяв участь професор Московського Свято-Тихонівського гуманітарного університету протоієрей Владислав Свєшніков. У своїй доповіді, розмірковуючи про феномен християнської святості, московський богослов вказав на шляхи примирення консервативного та ліберального православного світогляду: «Залежно від своїх особистих сердечних вподобань, одні схиляються на бік законницького старообрядництва, а інші — на бік повного духовного лібералізму. Але виявляється, що і ті й інші не здатні зрозуміти вищу простоту Христову, що відкривається не в лінійному, а в діалектичному поєднанні цих двох практик, які, очевидно, виключають одна одну. Здається, що правильним може бути або одне, або інше. А насправді простими, але раціоналістичними людськими категоріями і свідомістю цього взагалі не висловити. Для того щоб зрозуміти, як можливе таке об’єднання, потрібен зовсім інший тип розуміння, в основі якого лежить віра — проста довіру Христу». При цьому богослов зазначив: така очевидність відкривається лише на шляху досвідного християнства. Другий день конференції пройшов у форматі круглого столу, присвяченого проблемам виховання студентів духов­них шкіл. Стрижнем заходу став виступ єпископа Новокаховського і Генічеського Філарета, в якому він дав оцінку сучасному стану духовних шкіл, докладно розібрав проблеми виховного та навчального процесів, намітив перспективи розвитку системи церковної освіти. Владика підкреслив, що семінарії покликані бути пастирськими школами і не повинні трансформуватися в теологічні ВНЗ. «Потрібно не боятися обговорювати зі студентами насущні проблеми Церкви, — упевнений єпископ Філарет. — Людина в «рожевих окулярах», яка вийшла з семінарії, може принести Церкві більше шкоди, ніж цинік і маловір. Бо останні можуть мати хоча б вигляд благочестя, а такий от «зачарований мандрівець», точніше «зачарований ставленик», у міру розчарування може стати або церковним сектантом, або невіруючим, та в будь-якому разі шкода Церкві буде». Проректор КДАіС з навчальної роботи архімандрит Климент (Вечеря) розповів «Церковній православній газеті» про цілі конференції та про особливості її цьогорічної тематики. «Конференція покликана об’єднати зусилля світських та духовних навчальних закладів у напрямку інтеграції духовної освіти в загальноосвітній процес, — сказав архімандрит Климент. — Цього року вона була присвячена досвіду святості в Київських духовних школах. Адже багато випускників та викладачів КДА впродовж майже чотирьохсотлітньої її історії не просто інтелектуально збагатили нашу Вітчизну, а й стали найбільш відомими та шанованими святими». На питання про успадкування традицій духовного діяння сучасними вихованцями проректор відповів, що кожен, хто хоче бути студентом духовної школи, висловлює цим прагнення присвятити своє життя церковному служінню: «Я насмілюся говорити про те, що всі наші студенти, у тій чи іншій мірі, прагнуть відобразити євангельський ідеал, даний Христом. Те, що наші студенти обрали місцем свого навчання семінарію, свідчить про те, що вони готові багато чим пожертвувати заради свого спасіння. І ми їм за це дуже вдячні».

 

Олег Карпенко