ЦЕРКОВНА НАУКА ЙДЕ ДО УНІВЕРСИТЕТУ. Богослови та релігієзнавці обговорили майбутнє теології у світських вузах

Міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми викладання релігієзнавчих та релігійних дисциплін у вищому навчальному закладі» відбулася 3 грудня в київському Інституті релігійних наук імені Фоми Аквінського.

З вітальним словом до учасників форуму звернувся Керуючий справами УПЦ, ректор Київських духовних шкіл архієпископ Бориспільський Антоній. У своєму короткому зверненні владика окреслив коло основ­них проблем, що виникли у зв’язку із входженням теології в освітній простір України. Як взаємодіятимуть система духовних навчальних закладів із новоствореними теологічними факультетами? Чи можливо викладання теології за конфесійною ознакою у світській державі? Як подолати конфронтацію та протиріччя між релігієзнавством і теологією?
«Потрібно визнати, — підсумував архієпископ Антоній, — що сьогодні ми бачимо набагато більше питань, ніж відповідей на них».
Проблематику, заявлену виступом ректора Київських духовних шкіл, доповнив голова Учбового комітету УПЦ, проректор КДАіС з навчальної роботи єпископ Ірпінський Климент. Він нагадав, що в українських вишах впроваджується конфесійна модель богослов’я, яка, за його словами, робить неможливими будь-які прояви богословського релятивізму. «І у разі коли богослов’я не відповідає своєму високому покликанню, а спроба богословствування не корелює з єдиною божественною істиною, воно стає єрессю, а автор такого вчення — єретиком», — вважає владика.
На його думку, якщо не забезпечити необхідних умов для отримання досвіду богоспілкування, то ідея створення теологічних факультетів може виявитися мертвонародженою. Владика зазначив неефективність створення прямої конкуренції церковним навчальним закладам, запропонувавши світським вишам зосередитися на підготовці викладачів, фахівців церковних ЗМІ, соціальних працівників, капеланів тощо.
Доктор філософських наук, професор кафедри культурології Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова Юрій Чорноморець продов­жив думку владики Климента: «Згідно із преподоб­ним Максимом Сповідником, теологія — це єдність віри, практики, теорії та містики. Чотири елементи теології — це чотири етапи духовного життя ченця, і тому формування теологів в університеті практично не можливе. У той самий час теологія може бути присутня у виші. В університеті теологи можуть розповідати про предмет занять, але в рамках наукового наративу, наукового жанру й навіть енциклопедичного узагальнення».
Проректор з наукової роботи КДА Володимир Бурега розповів про досвід роботи богословських факультетів у державних університетах Помісних Православних Церков Європи. «Жодна з Помісних Церков не має такої системи духовної освіти, яка була в дореволюційній Російській імперії. Греція, Болгарія, Сербія та інші країни пішли іншим шляхом — створення богословських факультетів у державних університетах», — зазначив Володимир Бурега. Ці факультети повністю інтегровані в систему державної освіти, при цьому навчальний процес там безпосередньо контролюється Церквою.
Доцент кафедри культурології НПУ ім. М. Драгоманова Віталій Хромець звернув увагу на те, що основний замовник фахівців-богословів — Церква, яка вже має вибудувану систему духов­ної освіти. «Якщо не буде соціального церковного замовлення на підготовку теологів у світських навчальних закладах, слід констатувати, що такий проект приречено на провал».
У конференції також взяли участь колишній директор інституту церковно-державних відносин Бейлорського університету (Техас, США) Девіс Дерек, професор Інституту філософії ім. Г. Сковороди Людмила Филипович, професор Тульського державного педагогічного університету Олена Мірошникова, доцент кафедри філософії та релігіє­знавства Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олександр Сарапін, перший проректор КДАіС прото­ієрей Сергій Ющик та ін.
Організаторами зустрічі виступили Київська духовна академія, Українська асоціація релігієзнавців, НПУ ім. М. Драгоманова та інші українські виші.
Незважаючи на те що проведена дискусія не дала готових відповідей на поставлені питання і виявлені проблеми, її значення полягає саме у відкритому діалозі між представниками світської та церковної науки. Це спілкування дає надію на успішне подолання перешкод на шляху включення теології в освітній простір України. Причому є всі шанси, що присутність теології в університеті визначатиметься в діалозі богословів та вчених, ставши оптимальною для Церкви й такою, яка відповідає православній традиції.
Олег Карпенко

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.