ТИХЕ ВІЯННЯ МИРУ ХРИСТОВОГО

Щонеділі за Літургією, після читання євангельських віршів на даний день, віруючі слухають проповідь, яка роз’яснює зміст і значення прочитаного уривка Святого Письма. І щоразу перед Євангелієм читають уривки з послань апостолів. Проповідь недільних днів рідко стосується тем, що звучать у апостольських посланнях. Пропонуємо до уваги наших читачів проповідь на апостольське читання 24-ї неділі (цього року припадає на 8 грудня) після П’ятидесятниці.

У проповіді апостола Павла є все: радість у Господі й сльози покаяння, глибина серця й гострота розуму, простота душі й обшир знань, вогонь любові й молитовна тверезість. Це ті дари, що їх приніс Христу колишній гонитель Його Церкви. Прочитаємо ж деякі з цих рядків, присвячених Господу Іісусу.
Він є мир наш, — пише апостол Павел, — Котрий створив з обох одне і зруйнував перегороду, яка стояла посередині, скасувавши ворожнечу плоттю Своєю, а закон заповідей вченням, щоб з двох створити в Собі Самому одну нову людину, створюючи мир (Єф. 2: 14–15).

Вдумаймося у ці слова. Сам початок уривка вказує на здійснення давніх пророцтв про Христа. І буде Він мир, — свідчив про Месію пророк Михей (Мих. 5: 5). Князь миру, — називав Христа Ісайя (Іс. 9: 6). Минули сотні років після цих пророцтв, і в небі прозвучала ангельська пісня, яка сповіщала про настання нового часу: слава у вишніх Богові і на землі мир, в людях благовоління (Лк. 2: 14). Мир прийшов на землю. Народився Той, Хто є джерелом миру.

Грецьке слово Εἰρήνη (іріні), яке зазвичай перекладають як «мир», означає насамперед «спокій». У Новому Завіті це слово вказує на той глибокий мир душі, який дарує Христос людині, що увірувала в Нього. Це не байдужий спокій холодних глибин океанської безодні, не медитативний стан самозаглиблення. Це внутрішнє відчуття тихої радості серця — радості присутності Христа у моєму житті, у житті людей, яких я люблю. Христос — мир не лише мій, але Він є мир наш. Христос — це головна й вічна радість усієї Церкви.

Котрий створив з обох одне — про що це? Павел говорить тут про іудеїв та язичників. Святитель Іоанн Златоуст, тлумачачи це місце, використовує такий образ: узявши дві статуї, золоту та срібну, Господь розплавив їх і відлив одну нову — золоту.

Що це означає? І від іудеїв, і від язичників християнство узяло те найкраще, що вони мали. Від іудеїв запозичені Святе Письмо й богослужіння, від язичників — грецька філософія та мистецтво, римське право. Найвищі досягнення дохристиянського світу були воцерковлені й почали служити Євангелію. Царі фарсійські з островів дари піднесуть, царі Аравії і Савви дари принесуть. І вклоняться йому всі царі землі, і всі народи будуть служити йому (Пс. 71: 10–11), — так пророче говорив про Месію псалмоспівець. Пророцтво збулося: Христос створив з обох одне — Церкву, в якій зустрічаються у служінні Богу іудеї та язичницькі народи, й усі вони приносять Господу свої дари.

Зруйнував перегороду, яка стояла посередині. Про яку перегороду йдеться? Можна говорити про дві перепони, знищені Христом. Перша, яка розділяє євреїв і язичників, — старозавітний обрядовий закон. Христос виконав його; а виконавши — скасував. Друга, яка відокремлює взагалі усіх людей від Бога, — це гріх. Боголюдина Іісус Христос переміг гріх і дарував цю перемогу нам. Різдво, Розп’яття, Воскресіння, Вознесіння Христові разом із П’ятидесятницею принесли на землю нову реальність, в якій для нас відкрито прямий шлях до Бога і ближнього. Ім’я цієї реальності — Церква.

Церква, знову Церква! Невпізнана мати, неоціненний дар, невідкритий скарб! Скриня з коштовностями, на якій сидить у лахмітті злидар — сучасна людина. Церква, в якій є все для спасіння, але в якій шукають усе, крім спасіння. Золота прикраса, подарована нерозумним немовлятам. Широке озеро iз чистою водою, біля берега якого гинуть від спраги сліпці.

У Церкві зруйновано всі перепони як між людьми, так і між людьми й Богом. Адже тільки тут і є справжні «свобода, рівність, братерство», що їх так бажали знайти усім відомі «борці за щастя». В Церкві людина набуває образу Христового, а у Христі Іісусі нема ні елліна, ні іудея, ні обрізання, ні необрізання, варвара, скіфа, раба, вільного, але все і у всьому Христос (Кол. 3: 11). Де ж іще шукати братерства, як не тут? Де іще можливі справжня свобода й духовна рівність перед Богом? Та, на жаль, дивлячись, не бачать, і, слухаючи, не чують, і не розуміють (Мф. 13: 13). Наче два євангельські подорожні, які йшли до Еммауса, людство відходить усе далі від Єрусалима — апостольської Церкви. Дорогою говорять про Христа, але Самого Його, коли Він іде поруч, не впізнають.

Далі Павел пише: скасувавши ворожнечу плоттю Своєю, а закон заповідей вченням. Більш коректний переклад цього місця: «скасувавши ворожнечу плоттю Своєю, закон заповідей, виражений у формі точних беззаперечних постанов (εν δόγμασιν)» («Тлумачна Біблія» О. П. Лопухіна). Піднесемо хвалу Богові, браття і сестри. Завдяки Христу ми сьогодні народжуємося не у світ дріб’язкових приписів закону, але у новозавітний світ благодаті, а через Хрещення вступаємо в духовне Царство Христове — у Церкву. Своїм Розп’яттям Христос зробив непотрібною складну систему старозавітної обрядовості, яку було дано аж доки прийде нащадок (Гал. 3: 19), тобто до пришестя Христа. Ми отримали цей дар не по заслугах. Це саме дар, який неможливо відпрацювати — за нього можна лише дякувати.

Щоб з двох створити в Собі Самому одну нову людину, створюючи мир. З двох — тобто з іудеїв і язичників, а отже, з усіх людей. Знову Павел говорить про Церкву, в якій кожен із нас стає новою людиною, а всі разом ми утворюємо Тіло Христове: так багато нас становимо одне тіло у Христі, а окремо один одному є члени (Рим. 12: 5).

Створити. Христос, Творець першого Адама, у Новому Завіті творить Адама нового. У Таїнстві Причастя Він дає людині нове тіло та вливає в неї нову кров. За словами святителя Феофана Затворника, це творіння «нічим не менше за перше».

Та що означає ця «нова людина»?
«Новою людиною називає Він того, хто завжди оновлюється та має обитель у новому світі, коли буде небо нове і земля нова (див.: Іс. 65: 17), — має пити чашу Іісусову нову в Царстві Божому (див.: Мк. 14: 25) і співати пісню нову (див.: Пс. 32: 3; Пс. 97: 1)», — пише святитель Феофан. Такою новою людиною поступово стає кожний християнин, який живе у Церкві, й це преображення має відбуватися з нами вже тут і зараз. Царство Боже всередині вас є, — говорив Господь (Лк. 17: 21). Сприймаючи животворчі потоки благодаті, які пронизують Церкву, християнин покликаний сходити з віри у віру (Рим. 1: 17), зростаючи в мужа досконалого, в міру повного віку Христового (Єф. 4: 13). Це і є творіння нової людини, і всі ми задіяні в цьому процесі.
Апостол Павел закінчує свою думку тим, із чого почав. Створюючи мир, — говорить він про Христа. Так, християни! Мир Божий, який перевищує всякий розум (Флп. 4: 7) дарує нам Христос. Мир залишаю вам, мир Мій даю вам (Ін. 14: 27), — говорить Він. Так справджується на нас Новий Завіт, за пророчими словами: і укладу з ними завіт миру, завіт вічний буде з ними (Єз. 37: 26). Ось те, чого так не вистачає нашим хворим душам. Ось дорогоцінне миро, що його Церква пропонує нам. Субота серця, спокій миру Христового — ліки та спасіння для змученої людини, яка воює з усіма та із самою собою.
І сьогодні, як колись на святі кущів, стоїть перед людьми Христос і говорить: хто хоче пити, нехай іде до Мене і п’є (Ін. 7: 37). Пий духовну воду благодаті, яка ллється із Церкви; втішся тишею й радістю вічного життя, будь мирний і пильнуй його (Пс. 33: 15). Не лише тим, невіруючим, сказано це. Сказано й нам, людям церковним, оскільки й ми часто не маємо миру Христового; не знаємо й не розуміємо духовних багатств, що є у Церкві. Тож нам слід знову й знову відкривати у собі Христа; ми потребуємо постійного духовного оновлення. Нехай же слова апостола Павла принесуть усім нам, і дальнім і ближнім, нове дихання життя, тихе віяння миру Христового. А Церква — чудо, до якого ми занадто звикли, — нехай відкриється нам невичерпною скарбницею, де зберігаються усі дари Божі для життя й зростання нової людини.
Сергій Комаров

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.