Архів позначки: Лонгин (Чернуха)

Чи доходить моя молитва до Бога, якщо я ходжу до церкви Київського Патріархату, бо вона знаходиться поблизу?

«Чи доходить моя молитва до Бога, якщо я ходжу до церкви Київського Патріархату, бо вона знаходиться поблизу? Досі я відвідував у великі свята церкву Московського Патріархату, що розташована далеченько. Ще з дитинства я вивчив «Отче наш» старослов’янською і так молитимусь до самої смерті. Ікони у цій каплиці (церква поруч ще будується) такі самі, як у церквах Московського Патріархату, служба подобається. Щонеділі уже майже рік я ходжу туди, однак знайомі віруючі порадили мені не відвідувати «розкольницьку» церкву. Але мені тут до душі, і відчуваю, що Бог мої молитви чує. Що ж мені робити?»

Продовжувати читання Чи доходить моя молитва до Бога, якщо я ходжу до церкви Київського Патріархату, бо вона знаходиться поблизу?

БАЧИТИ ТА ЧУТИ КОЛЕГ І АУДИТОРІЮ

Учасники IV Фестивалю ЗМІ православних після спільної молитви за Божественною літургією у день пам’яті небесного покровителя церковних журналістів і письменників — святителя Димитрія Ростовського, м. Балаклава АР Крим, 3–7 жовтня 2011 р.


Продовжувати читання БАЧИТИ ТА ЧУТИ КОЛЕГ І АУДИТОРІЮ

ВІД БЕЗВИННОГО ДО НЕБЕЗПЕЧНОГО — ОДИН КРОК. Чому християнське виховання не згідне зі святкуванням Хеллоуіна?

Свято Halloween з’явилося серед кельтських племен Англії, Ірландії та північної Франції (Галлії) у дохристиянську епоху. Будучи язичниками, кельти вірили у зародження життя зі смерті. Початок «нового» року, нового життя взагалі вони відзначали глибокої осені, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада, з настанням холодної пори. У цю ніч вони прославляли язичницького бога Самхаїна, якого вони вшановували як Володаря Смерті. У переддень «новорічного торжества» друїди (кельтські жерці) гасили домашні вогнища, багаття, світильники. Увечері наступного дня вони запалювали величезне вогнисько, на якому робили жертвоприношення князю темряви і смерті. Друїди вірили, що якщо Самхаїна вдовольнять жертовні приношення його вірних, то він дозволить душам померлих відвідати в цей день свої будинки. Звідси й бере початок укорінений у язичницькому світі звичай в ніч на Halloween перевдягатися у костюми примар, відьом та інших духів, що символізують спілкування з потойбічним світом і нечистою силою. Продовжувати читання ВІД БЕЗВИННОГО ДО НЕБЕЗПЕЧНОГО — ОДИН КРОК. Чому християнське виховання не згідне зі святкуванням Хеллоуіна?

Дві сторони одного феномена

Коментар на публікацію: Той, хто випередив час

Наскільки віруючим був Тесла, сказати важко. З одного боку, ми бачимо, що він був з родини православного священика, шанував свого небесного покровителя — святителя Миколая; збереглося також багато свідчень про його вчинки, які можна назвати по‑справжньому християнськими. Наприклад, у роки навчання, будучи успішним з усіх предметів, Нікола вважався останнім учнем з малювання і креслення, хоча вдома йому це добре вдавалося. Як виявилося, таким чином він рятував одного зі своїх товаришів, який гірше за всіх креслив і малював, від виключення з училища. Згідно з правилами училища, учень, який займає останнє місце з креслення і малювання, підлягав виключенню. Тесла вирішив стати найгіршим учнем класу з цих предметів, будучи впевненим, що його успіхи з математики та фізики не дозволять застосувати до нього сувору міру покарання.

Продовжувати читання Дві сторони одного феномена

Примноження талантів

До редакції “Церковної православної газети” надійшов лист від нашої постійної (протягом останніх трьох років) читачки Таміли Атаманюк, яка поділилася своїми думками щодо наших публікацій. Читачка зазначає, зокрема, що “газета дуже гарно висвітлює поточні події життя Православної Церкви в Україні та світі й навіть більше заслуговує на назву “Вісник Церкви”. Але газета називається “Церковною”, і, щоб відповідати цій назві, вона має виконувати основну місію Церкви — спасати людські душі, тобто містити в собі духовну їжу для християн, що й відрізняє це видання від світських ЗМІ”.

Продовжувати читання Примноження талантів

Повернути втрачений рай

Неодноразово доводилося чути від невіруючих, що люди (а особливо ченці) “вдаряються” в релігію, щоб уникнути життєвих проблем, сховатися від повсякденних труднощів, що віруюча людина створює свій маленький світ, щоб сховатися в ньому від реалій цього світу.

Продовжувати читання Повернути втрачений рай

Життя з Богом — це свобода від зла

Намагаючись визначити причини життєвих успіхів або невдач, люди часто запитують: “А чи не залежить це від якоїсь містичної сили, яка може нести добро або зло? Чи не є щастя або біда наслідком благословення чи прокляття, прояву чиєїсь доброї чи злої волі? Якщо справді так, то як захистити себе від зла або як отримати ту силу добра, що допоможе досягти в житті благополуччя?”. Відповідаючи на ці запитання, людина керується власним світоглядом та особистим моральним вибором. Одна відповідь буде у християнина, друга — у язичника чи окультиста, третя — у атеїста…
Продовжувати читання Життя з Богом — це свобода від зла