СВЯЩЕНСТВО — ЦЕ ПОКЛИКАННЯ

Для мирян і ченців, які думають про священство, корисною та повчальною є плеяда бесід-міркувань на цю тему святителя Іоанна Златоуста.
У 374 р. після Р. Х. Іоанн зі своїм однолітком Василієм жили в Антіохії. Тамтешні єпископи, звернувши увагу на благочестя і добру світську освіту друзів, вирішили висвятити їх у сан. Але Іоанн, розмірковуючи про важливість і відповідальність майбутнього служіння, вважав себе недостойним і таємно зник, викликавши подив і закиди навіть з боку Василія.

Проте священицьке покликання не оминуло святителя Іоанна (у 386 р. його було висвячено на пресвітера). Ставлення Іоанна до служіння можна сміливо назвати істинно християнським:
«…Чи може щось бути… важливішим за ту користь, як стати виконавцем того, що є доказом любові до Христа, за словами самого Христа? Звертаючись до верховного з апостолів, Він каже: Петре, чи любиш ти Мене?, і коли той сповідав любов свою, Він додає: якщо любиш Мене, паси вівці Мої (Ін. 21: 15–16). Учитель запитує учня, чи любить він Його, не для того, щоб Самому дізнатися про це (бо чи може не знати Той, Хто знає серця усіх?), а щоб навчити нас, як Він піклується про спасіння цього стада. Якщо ж це очевидно, то буде також зрозуміло і те, що велика й невимовна уготована нагорода тому, хто приймає на себе труд, який дорого цінується Христом. Якщо і ми, бачачи людей, що дбають про наших слуг чи отару, приймаємо таке їхнє піклування за знак їхньої любові до нас, хоча все це купується за гроші, то Той, Хто здобув собі це стадо не грошима й не іншим чим, а власною смертю, і замість ціни дав за нього кров Свою, яким даром винагородить пастухів стада? Тому, коли учень відповідав: Господи! Ти знаєш, що люблю Тебе, і закликав Найулюбленішого у свідки своєї любові, то Спаситель не зупинився на цьому, але вказав і сам знак любові. Бо Він хотів показати тоді не те, наскільки Петро любив Його, — це вже багато з чого було відомо нам, — а наскільки Він сам любить Церкву Свою, і благоволив навчити і Петра і всіх нас, щоб і ми дуже про неї піклувалися… Не без причини Христос говорив: хто ж вірний і розсудливий раб, якого господар його настановив над слугами своїми? (Мф. 24: 45). Знову слова нагадують здивування, але Той, Хто вимовляв їх, не мав здивування; як і запитуючи Петра, чи любить він Його, Він питав не тому, щоб мав потребу дізнатися про любов учня, а щоб показати надмірність Своєї любові; так і тут слова: хто вірний і розсудливий раб, Він сказав не тому, що не знав вірного і розсудливого раба, а бажаючи показати, наскільки рідкісні такі раби і наскільки важливо це управління. Дивись, яка і нагорода: господар його настановив над слугами своїми…
Василій. А ти хіба не любиш Христа?
Златоуст. Люблю, і ніколи не перестану любити, але боюся, щоб не образити Улюб­леного мною.
Василій сказав: чи може бути щось темніше за цю загадку? Христос повелів люблячому Його пасти овець Його, а ти відрікаєшся пасти тому, що любиш Того, Хто повелів це.
Златоуст. Ніякої немає загадки в словах моїх… навпаки, вони дуже зрозумілі і прості. Якби я, маючи можливість виконувати цю посаду так, як хотів Христос, ухилявся від неї, то слід було б дивуватися зі слів моїх, але якщо душевна неміч робить мене некорисним для цього служіння, то чи потребують пояснення слова мої? Я боюся, щоб, прийнявши стадо Христове здоровим і міцним і потім через неуважність заподіявши йому шкоду, мені не прогнівити проти себе Бога, Який так полюбив його, що для спокутування і спасіння його віддав Самого Себе.
Василій сказав: це говориш ти жартома… Якщо ти усунув себе від цього служіння по усвідомленню, що душа твоя не досить сильна для тяжкості цієї справи, то наперед слід усунути мене, хоч би навіть я сильно прагнув того, тим паче що я повідомив тобі всі мої наміри… Чи не пам’ятаєш того, про що і я багаторазово говорив тобі і що ти бачив насправді, наскільки немічна душа моя?..
Златоуст. Пам’ятаю… що часто чув від тебе такі слова, і не зречуся… Втім, тепер я не сперечатимуся про це; не прошу й тебе бути щирим переді мною, коли я пригадуватиму про деякі з притаманних тобі чеснот. Якщо ти захочеш викривати мене у неправді, то я не пошкодую тебе, але доведу, що ти заперечуєш більше за скромністю, ніж за справедливістю, і приведу як свідчення істини слів моїх не що інше, а твої ж слова і справи. По-перше, я хочу запитати тебе: чи знаєш ти, яка сила любові? Христос, не згадуючи про всі чудеса, які мали бути звершені апостолами, сказав: по тому знати­муть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою (Ін. 13: 35); а Павел говорить, що любов є виконання закону (Рим. 13: 10), і що без неї й дарування не приносять ніякої користі (див: 1 Кор. 13: 1–3). Ось цей чудовий скарб, відмінна властивість учнів Христових, що перевищує обдарування, я бачив міцно посадженим у душі твоїй, і він приносить рясні плоди.
Василій сказав: зізнаюся, що я багато дбаю про це і дуже стараюся дотримуватися цієї заповіді, але ще й наполовину не виконав її, це й сам ти засвідчиш, якщо, облишивши лестощі, захочеш говорити істину.
Златоуст. Отже я звернуся до доказів… і чим погрожував, те і зроблю тепер, а саме доведу, що ти хочеш бути більше скромним, ніж справедливим. Розкажу одну подію, яка нещодавно трапилася, не згадуючи про час, щоб хто не подумав, що я намагаюся давністю часу затемнити істину; тут сама близькість часу не дозволить мені прикрити щось улесливими словами.
Коли один з наших друзів, обмовлений у проступках зухвалості й гордості, наражався на крайню небезпеку, і тоді, коли ніхто не закликав тебе і сам обвинувачений не просив, ти сам себе наразив на небезпеку. Так було діло; але щоб викрити тебе і словами твоїми, пригадаю і сказане тобою. Коли таку ревність твою одні засуджували, інші хвалили і звеличували, ти сказав тим, хто засуджував: “що робити? — інакше не вмію любити, як жертвуючи душею моєю, коли потрібно врятувати когось із друзів, що перебувають у небезпеці”, повторивши, хоча й іншими словами, але в тому ж сенсі, слова Христові, що їх Він сказав учням, визначаючи досконалу любов: немає більше від тієї любові, говорив Він, як хто душу свою по кладе за друзів своїх (Ін. 15: 13). Таким чином, якщо немає вищої міри любові, ти встиг дійти до кінця: і справами і словами своїми досяг найвищої вершини її…
Василій сказав: отже, ти думаєш, що для виправлення ближніх достатньо сили любові?
Златоуст. Здебільшого… вона дуже може посприяти цій меті, якщо ж ти бажаєш, щоб я навів докази і твоєї розсудливості, то зроблю і це, і доведу, що ти більш розважливий, ніж велелюбний… Якщо ж… я відхилив від себе важкий тягар, то замість того, щоб вибачити, якщо не хочуть виправдати, чому звинувачують мене в тому, що я пощадив душу свою?.. Якби я був висвячений, тоді якщо не всі, то ті, хто має задоволення розносячи неславу, могли б підозрювати й говорити багато і про мене і про тих, хто обрав мене, наприклад: що виборці дивляться на багатство, що надають перевагу знаменитості роду, що звели мене на цю ступінь за мої лестощі й навіть не знаю, чи не став би хтось підозрювати, що вони підкуплені від мене грошима; сказали б, що Христос закликав на цю посаду рибарів, виробників наметів і митарів; а вони відкидають людей, які харчуються від денної праці, а того, хто займається мирськими науками і проводить дозвільне життя, приймають і звеличують; чому вони знехтували мужами, які багато потрудилися у справах церкви, а того, хто ніколи і не торкався цих праць, а все життя своє витратив на суєтне заняття мирськими науками, раптом звели на таку почесть? Та ще й більше того могли б сказати, коли б я прийняв цю посаду… А потому, після вступу в саме служіння, у мене забракло б сил щодня виправдовуватися… хоч би всі вчинки мої були бездоганні, хіба довелося б у чомусь схибити через недосвідченість і незрілий вік… Хоча те саме можуть сказати і про тебе, але ти справами своїми скоро доведеш, що не слід судити про розсудливість за віком, і вирізняти старця за сивиною, і не всякого юного відстороняти від цього служіння, але юного по вірі (новохрещеного); між тим і іншим — велика різниця».

За матеріалами книги 
«Святитель Иоанн Златоуст. Избранные творения. Том II»

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.