Священик благословляє іменем Господнім

Чи завжди потрібно брати благословення у батюшки?

За правилами церковного етикету, як при прощанні, так і при зустрічі потрібно просити благословення у священика.
Якщо священиків кілька, не обов’язково брати благословення у кожного, достатньо взяти в одного — найстаршого за церковною ієрархією, іншим вклонитися зі словами: “Благословіть”. Якщо серед священиків є архієрей, то благословення береться тільки у нього. Якщо ви зустріли священика на вулиці, у транспорті (навіть якщо він у цивільному вбранні), то можете підійти до нього і взяти у нього благословення, якщо це, звичайно, не заважатиме його справі. У разі неможливості взяти благословення обмежуються невеликим поклоном. Якщо мирянин телефонує священикові, доречно попросити благословення, а потім уже починати розмову.

Багато хто розуміє благословення як зовнішній знак, жест (наприклад, знаменування хрестом). Так прийнято, але якщо мирянин (перед паломницькою поїздкою або перед початком благої справи) зателефонує своєму духівникові і попросить благословення по телефону, цього теж може бути достатньо. Навіть якщо він особисто підійде до священика за благословенням на благу справу, священик може просто настановити добрим словом — і це теж буде благословенням.
Слід розділяти два аспекти благословення священика:
1. Пастирська порада. Якщо ви зі священиком знайомі, й він добре розуміє ваші проблеми, то можете з ним порадитися. Необхідно відзначити, що потрібно відповідально ставитися до власної свободи. Коли виникають сумніви щодо того, як діяти, — потрібно посилити свою молитву, звернутися до своєї совісті, звіряючи її з Євангелієм. Якщо сумніви не зникають — просити духовної поради у священика.
2. Молитовна допомога. Отримання благодаті через молитву. У цьому випадку благословення — насамперед, молитва про те, щоб справа (чим би вона не закінчилася) була душеспасенною. Це не вирішення проблеми, не перекладання відповідальності й не гарантія успіху (особливо в нашому житейському розумінні). Якщо я попросив благословення на справу (а його дає не священик, а Господь — опосередковано), і вона не вдалася, це означає, що вона була або не богоугодна, або невдача мені дається для напоумлення.
Благословення необхідно просити у священика, коли виникають серйозні питання: людина змінює роботу, йде на операцію, одружується. Благословення потрібне й на якісь досвіди в духовному житті: зміна молитовного правила, посилення або послаблення посту. Незначні питання, повсякденні справи мирянин повинен вирішувати сам. Не розуміючи цього, деякі парафіяни надають духов­ній опіці гротескних форм. Трапляється, що підходять зі словами “благословіть піти в магазин”, або ще щось подібне. Тобто просять благословення на те, що людина зобов’язана зробити.
На зайву запопадливість брати на все благословення страждають новонавернені. Нерідко вони вважають, що жити своїм розумом неблагочестиво. Тут присутнє нерозуміння того, що, як писав поет, “досвід — дитя гірких помилок”. Не помилок слід боятися, а невміння вчитися на них.

Протоієрей Владислав Софійчук

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.