СВІТЛОНОСНИЙ ПАСТИР. Святитель Василій, єпископ Рязанський (день пам’яті — 16 липня за н. ст.)

За нетривалий час свого служіння в архієрейському сані він встиг стати пастирем для мешканців трьох руських міст: спочатку Мурома, потім Рязані, а наприкінці життя — Перея­славля Рязанського. Муромчан праведник напоумив, рязанців утішив, а для жителів Перея­славля Рязанського став прикладом віри і терпіння.

Друга половина XIII ст. Зруйнована, спалена, але не зломлена морально Русь стала адаптуватися до нових реалій існування в умовах монголо-татарського домінування. Набіги кочівників продовжувалися і після навали військ хана Батия, але тепер вони мали точковий, містечковий характер. Щоб відновити життя Мурома після одного з таких набігів, у місто з Києва приїхав благовірний князь Георгій Яро­славич. Крім організації відновлювальних робіт правитель зміг досягти поставлення в Муромі єпископа. 
Жереб архієрейського служіння припав на святителя Василія. Про походження праведника історія замовчує, але, виходячи зі змісту церковних пісне­співів, можна сказати, що на шлях служіння Христу він став ще в юнацькому віці. Чернецтво прийняв у одному з монастирів Мурома. А до часу свого обрання на кафедру був сповнений уже багатьма чеснотами. У часи загальної біди святитель показав себе добрим і мудрим пастирем, непохитним стовпом чистоти і цнотливості. Розсіяних варварським навалою він збирав, засмучених утішав, грішників навертав на шлях покаяння.
Такі подвиги єпископа Василія стали нестерпні для ворога роду людського, і він почав замислювати лихе. Диявол прийняв образ блудниці й з’являвся в архієрейському будинку: то на ґанку, то розчісуючи волосся біля вікна, то виходячи у якихось справах. Одного разу бояри та народ зібралися біля будинку святителя для обговорення важливої справи. У цей час на їхніх очах дівиця взяла чоботи й побіг­ла вгору сходами архієрейського будинку. 
Побачивши це, люди обурилися. Почулися крики: «О, єпископе, не належить тобі мати дів у оселі своїй на ложі». Василій вийшов до людей і, розібравшись, у чому його звинувачують, став виправдовуватися, кажучи: «Не винен я у блуді, що в ньому мене звинувучуєте». Але люди не вірили словам праведника. Почулися заклики до вбивства недостойного архіпастиря. Зрештою, всенародно було вирішено вигнати єпископа з Мурома. Перш ніж піти, святитель попросив дати йому час до третьої години дня. 
Люди, вражені смиренністю святителя, погодилися і розійшлися. Невин­ний праведник усю ніч молився зі сльозами в соборному храмі на честь страстотерпців Бориса і Гліба; звершив всеношну та вранці — Літургію. Потім відспівав молебень перед шанованою ним іконою Богородиці у Благовіщенському храмі, взяв цю ікону із собою і, віддавшись на волю Божу, з надією на Божу Матір, пішов до річки Оки, щоб назавжди залишити Муром. 
Біля берега вже стояв спеціально приготовлений човен, але для святителя він виявився зайвим. Розстеливши по воді свою архієрейську мантію, він зайшов на неї, як на пліт, і поплив проти течії річки з такою швидкістю, ніби стояв на вітрильнику, що його підганяв вітер. У цей час почулися вигуки здивованої юрби: «О святий владико Василію! Прости нас, грішних рабів своїх; згрішили перед тобою, отче, святий владико, не забудь нас, рабів твоїх». І праведний умить був узятий від очей муромці. Через шість годин він чудесним чином був принесений у Рязань. Люди вже зібралися в головному храмі міста на всеношну, але диякон, який вийшов в облаченні, так і не зміг почати богослужіння звичайним для цього вигуком. 
Нарешті його вуста вимовили: «Не можу починати, владика прибув, владику зустрічайте!». Народ вийшов до Оки, де побачили пастиря, який плив до них. Однак радість незабаром змінилася на горе. Татари зруйнували місто. Єпископ Василій змушений був перенести кафедру в Переяславль Рязанський (сучасну Рязань). Усього лише десять років тривало його служіння. У 1295 р. він переселився у вічні обителі. Нетлінні мощі святителя Василія понад 300 років перебували в землі у Борисо-Глібському соборі й були відкриті 1609 р.
Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.