СВІТИЛО ВІРИ. Святий мученик Ражден (день пам’яті — 16 серпня за н. ст.)

Первомученик Грузинської Православної Церкви святий Ражден походив зі знат­ного перського роду. Він служив при дворі правителя Персії царя Ормізда і був наставником його дочки принцеси Балендухти. З часом цар вирішив видати свою дочку заміж за грузинського правителя Вахтанга Великого. Ражден був серед тих, хто переїхав із принцесою до Грузії. В перекладі з перської його ім’я означало «світило віри». Мало минути ще трохи часу, щоб праведник довів, що він гідний бути носієм такого імені.
Цар Вахтанг Великий з пошаною зустрів свою наречену та її оточення. Невдовзі Ражден став радником правителя. Опинившись у християнській країні, він виявив живий інтерес до вчення Христа і прийняв Хрещення. Праведник зустрічався з архіпастирями Церкви, жадібно слухав розповіді про подвиги перших християн і сповнювався бажання з’єднатися з улюбленим Господом, прийнявши заради Нього страждання.

У цей час розпочалася війна між Персією і Грецією. Новий перський правитель Фіруз зажадав підтвердити лояльність Грузії шляхом розірвання союзницьких відносин із православною Грецією. Отримавши відмову, він оголосив Грузії війну. Перси були нещадні до полонених: чоловіків катували до смерті, а жінок віддавали на поталу. Однак така жорстокість тільки зміцнювала грузинів у бажанні відстояти свою незалежність. Коли перси наблизилися до столиці, командування місцевим гарнізоном та довколишніми фортецями було доручено Раждену. Чотири місяці праведник успішно захищав міста від загарбників і зміг навіть відкинути їх назад. Щоб позбавити оборонців їхнього лідера, перси вирішили схопити Раждена обманом. Під час однієї з вилазок військового загону грузинів з фортеці Армазі його видали ворогові ті, хто заздрив високому становищу чужинця при дворі. Праведника відразу ж повели на суд до царя Фіруза. Правитель запитав Раждена про причини, які змусили його залишити віру своїх предків. У відповідь сповідник сказав, що пізнав Єдиного Істинного Бога — Творця неба і землі. Знаючи силу характеру Раждена, цар спробував змусити його зректися Христа підкупом. «Обіцяні мені скарби і слава нехай будуть з тобою, — відповів святий. — Я через них не залишу Бога мого і не проміняю вічне, обіцяне нам Христом життя на життя тимчасове». Тоді пролунали погрози, а потім розпочалися тортури. Бачачи стійкість Раждена, Фіруз, за порадою грузинських зрадників-вельмож, відпустив його до рідних у Мцхету, взявши слово повернутися. Сповідник не піддався на вмовляння родичів зректися віри, щоб таким чином зберегти життя. Тоді цар відправив мученика до правителя Верхньої Карталінії, який жив у містечку Цромі. Знову були марні вмовляння і жорстокі тортури. Вночі покаліченому Раждену явився сам Христос і зцілив Своєму угоднику всі рани. Вранці приголомшені перси розіп’яли святого на хресті разом із чотирма злочинцями. Щоб посилити страждання сповідника, в нього випустили отруйні стріли. Як тільки праведник помер (457 р.), сонце померкло і почалося тривале затемнення. А вночі здій­нялася така сильна буря, що навколо нічого не можна було розгледіти. Лише тіло розіп’ятого Раждена випромінювало чудесне світло. Налякані вартові розбіглися. Християни зняли праведника з хреста і поховали недалеко від місця страти. Після явлення мученика місцевому священику останки святого було знайдено і за наказом Вахтанга Великого перенесено до Нікозійського храму м. Цхінвалі.
Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.