СВІТИЛЬНИК СВІТУ. Преподобний Аврамій затворник (день пам’яті — 11 листопада за н. ст.)

У розквіті сил цей Божий угодник залишив світ з його спокусами і оселився у відлюдному місці поблизу міста Едесси в селищі Хідана, де день і ніч творив безмовну молитву. Наслідуючи приклад Аврамія, неподалік від нього у зовнішній келії поселилась і племінниця праведника Марія, яка стала його духовною дочкою.

Проте через деякий час дівчина, якій на той час виповнилося 27 років, спокушена ворогом роду людського, вирішила полишити подвижницьке життя. Марія пішла в місто, де почала жити розпусно. Тоді Аврамій одягнувся в обладунки воїна, щоб його не впізнали, і вирушив на пошуки заблудлої племінниці. Розшукавши, він зумів розбудити в ній совість і мудрими, сповненими любові словами привів до покаяння. Дівчина повернулася у келію, де решту днів провела в молитві та сльозах каяття. З часом вона прославилася даром зцілення хвороб.

Після кількох років усамітненого життя Аврамій дізнався про те, що батьки його померли. Частину спадщини, що належала йому, преподобний роздав бідним. Своїми чеснотами він почав привертати до себе багатьох людей і слава про його подвижницьке життя рознес­лася далеко.

Якось Аврамій отримав послух навернути до Христа жителів одного з язичницьких поселень Месопотамії. Три роки преподоб­ний трудився над просвітою ввіреної йому пастви. За цей час  зазнав багатьох докорів, погроз і навіть побиття, але не залишив місця служіння. Прикликаючи у своїх слізних молитвах на допомогу Господа, Аврамій просив у Нього сили, щоб звільнити ввірених йому людей від диявольських пут, щоб і вони пізнали Єдиного Істинного Бога. Преподобний зруйнував язичницьке капище, побудувавши на його місці храм, а з часом сподобився побачити і результати своїх зусиль, охрестивши жителів селища в ім’я Пресвятої Трійці. Виконавши свою місію, праведник, прославляючи Бога, повернувся на колишнє місце своїх подвигів.
Однак ворог людського роду не давав спокою Аврамію, намагаючись спокусити його. Одного разу під час нічної молитви в келії подвижника раптом засяяло світло, і він почув слова: «Блаженний ти, блаженний, як ніхто з людей!» Розгадавши вражі підступи, святий сказав: «Я — людина грішна, але покладаю надію на допомогу і благодать Бога мого і не боюся тебе». Наступного разу диявол з’явився перед святим в образі юнака, запалив свічку і почав співати псалом: «Блаженні непорочні, що ходять шляхами в законі Господнім». Зрозумівши, що і це бісівська омана, старець перехрестився і запитав: «Якщо ти знаєш, що непорочні блаженні, то навіщо  турбуєш їх?». Спокусник відповів: «Я докучаю їм, щоб перемогти їх і відвернути від всякого доброго діла». На це святий сказав: «Ти перемагаєш тих, що відступилися від Бога зі своєї волі, а від тих, які люблять Бога, ти тікаєш, розвіюючись, як дим від вітру». І диявол зник. А благодать Божа перебувала з Аврамієм, який у подвигах зростав від сили в силу доти, доки не настав час йому переселитися в інший світ. Преподобний помер близько 360 р., після п’ятдесяти років безперестанних подвигів. Через п’ять років відійшла до Господа і його племінниця Марія.
Святі Аврамій і Марія були сучасниками преподобного Єфрема Сиріна, саме завдяки якому ми сьогодні знаємо деякі подробиці їхнього земного життя.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.