Свідок завіту Божої Матері. Преподобний Петро Афонський (день пам’яті — 25 червня за н. ст.)

За своє життя преподобний Петро Афонський сподобився кількох явлень святителя Миколая, святого Симеона Богоприїмця, а також був удостоєний явлень самої Цариці Небесної. За походженням грек, він служив воєводою в армії візантійського імператора. У 667 р., під час війни з сирійцями, потрапив у полон і був поміщений у фортецю м. Самари на р. Євфрат. Розмірковуючи про те, за які гріхи йому послані такі випробування, Петро згадав, що колись мав намір піти у монастир і не виконав його. Тоді праведник почав тримати суворий піст, молитися та просити допомоги у святителя Миколая. Якось Миколай Угодник явився йому уві сні і дав пораду прикликати на допомогу святого Симеона Богоприїмця. Укріплюючи в’язня, святитель ще раз явився йому уві сні, а потім відвідав його явно разом із Симеоном Богоприїмцем. Праведний Симеон торкнувся жезлом кайданів Петра, і залізні пута розтанули, наче віск. Двері темниці відчинилися, і Петро вийшов на волю. Святий Симеон став невидимий, а святитель Миколай провів праведника до кордону, нагадавши про обітницю.

Чернечий постриг Петро вирішив прийняти біля гробниці апостола Петра і вирушив у Рим. Коли святий прибув у місто, Миколай Угодник явився уві сні Римському папі. Він розповів йому про обставини звільнення Петра, наказавши постригти його в ченці. Наступного дня під час богослужіння папа голосно прикликав до себе Петра, того самого, якого звільнив у Самарі святитель Миколай. Невдовзі він постриг його в ченці біля гробниці святого апостола. Певний час папа настановляв праведника, навчаючи основам чернечого життя, а потім благословив іти куди направить його Господь.
Преподобний сів на корабель, що плив на схід. Уві сні Петру явилася Пресвята Богородиця і вказала місце, де він повинен був жити до кінця своїх днів, — Святу Гору Афон. Коли корабель пропливав повз Афон, то зупинився сам по собі. Петро зрозумів, що в цьому місці йому потрібно зійти на берег. Преподобний прожив анахоретом у безлюдних місцях Святої Гори 53 роки. За цей час одяг його зотлів, а волосся та борода відросли й покрили тіло замість одягу. У перші роки подвижницького життя святий зазнав бісівських нападів. Після всіх випробувань Матір Божа явилася преподобному Петру уві сні разом зі святителем Миколаєм і сказала мужньому анахорету, що кожні 40 днів Ангел буде приносити йому небесну манну. З того часу преподобний Петро 40 днів постив, а на 40-й день підкріплювався небесною манною, отримуючи сили на подальше 40-денне утримання.
Якось його побачив місцевий мисливець. Петро розповів йому про себе. Коли той захотів з ним залишитися, то подвижник запропонував йому прийти через рік. Мисливець так і зробив, але прийшов не один, а з іншими супутниками, в тому числі з братом, одержимим бісом. Увійшовши до печери святого, вони побачили, що він вже відійшов до Господа. Як тільки брат мисливця торкнувся тіла подвижника — тієї ж миті зцілився.
Саме з преподобним Петром Афонським пов’язані слова Матері Божої про один зі Своїх земних уділів — Святу Гору Афон: «В Афонській Горі буде спокій його, бо це є жереб Мій від Сина Мого і Бога…».

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.