СВІДОК ТОРЖЕСТВА ПРАВОСЛАВ’Я. Святитель Мефодій, патріарх Константинопольський (день пам’яті — 27 червня за н. ст.)

Усе його життя минуло під знаком боротьби за чистоту православного віровчення і вільне шанування святих ікон. Константинопольський патріарх Мефодій був уродженцем острова Сицилія та походив з багатої сім’ї. Отримавши гарну освіту, юнак залишив мирське життя і пішов у монастир на острові Хіос, який відреставрував за власний кошт.

При правлінні імператора-іконоборця Льва Вірменина святий Мефодій обіймав високу посаду апокрісіарія (посланця) при патріарху Никифорі. Одного разу святіший направив його в Рим до папи. Тоді патріарх Никифор був скинутий із престолу, а на його місце поставлений іконоборець Феодот Меліссінський. Виконавши доручення, Мефодій затримався у Римі й повернувся до Константинополя вже у сані пресвітера.
У 820 р. на престол зійшов імператор Михаїл Косноязичний (820–829), який на початку правління звільнив усіх ув’язнених за шанування ікон, проте пізніше почав гоніння на Православ’я. Святий Мефодій, як активний проповідник іконошанування, був заарештований. З приходом до влади сина імператора Михаїла — Феофіла (829–842), також іконоборця, праведник був звільнений. Василевс цінував його як ученого мужа й наблизив до себе, попри те, що святий публічно заявляв про свою позицію.
Зазнавши поразки у війні з арабами, імператор Феофіл звинуватив у цьому святого Мефодія, оскільки вважав, що Бог покарав його за те, що він наблизив «ідолопоклонника» (так іконоборці називали шанувальників святих ікон). У відповідь праведник сказав, що причина бід полягає в тому, що василевс прогнівив Господа, коли знеславив Його святу ікону. Імператор наказав схопити Мефодія. Після тривалих тортур і частих ударів по обличчю у сповідника була роздроблена нижня щелепа, а на обличчі залишився потворний шрам. Потім Мефодія заслали на острів Антигон, де посадили разом із двома злочинцями в глибоку печеру, куди не проникало навіть сонячне світло. За таких обставин праведник провів сім років до самої смерті імператора у 842 р.
Трон Феофіла посів його син — Михаїл III (842–867), але, оскільки він був ще дуже малий, управління імперією взяла на себе його мати — блаженна цариця Феодора, шанувальниця ікон. Вона негайно розпорядилася звільнити всіх в’язнів за віру. Незабаром патріарх-іконоборець Анній був зміщений, а на його місце обрано святителя Мефодія. Того ж 842 р. під головуванням святого був скликаний Помісний Собор, який відновив іконошанування і постановив щорічно святкувати перемогу Православ’я. Для цієї події патріархом було складено окреме богослужіння, яке досі звершується в Православній Церкві, — «Чин торжества Православ’я».
Патріарх Мефодій відновлював зруйновані єретиками храми, збирав мощі святих, знищені іконоборцями. Помер святитель у 846 р.

Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.