Свідок Істини. Свята великомучениця Євфимія Всехвальна (день пам’яті — 29 вересня за н. ст.)

Свята великомучениця Євфимія постраждала за Христа близько 304 р. у м. Халкідоні. Правитель Пріск видав наказ про загальне свято на честь ідола Арея. На тих, хто не прийме в ньому участі, чекали тортури й муки. У місті та його околицях 49 чоловік сховалися від очей язичників, щоб звершити Божественну літургію. Серед них була і юна Євфимія — донька сенатора Філофрона та Феодосії. Пріску стало відомо про місцеперебування християн, і незабаром вони постали перед його судом.

Умовляння й найжорстокіші тортури тривали 19 днів, але ніхто не погодився принести жертву ідолу. Тоді правитель відправив полонених на суд до імператора Діоклетіана, залишивши тільки наймолодшу з них — Євфимію. Колесо з гострими ножами мало остаточно налякати молоду сповідницю. Євфимія молилася Господу про зміцнення в майбутньому подвигу. Коли вмовляння Пріска не подіяли, праведницю прикували до колеса, і привели його в рух, щоб через мить гострі ножі почали різати тіло сповідниці. Свята голосно молилася. І ось колесо зупинилося. Жодні зусилля катів були безуспішними. Через якусь мить Ангел Господній зняв Євфимію з колеса. Свята з радістю почала прославляти Бога. Тоді воїни Віктор і Сосфен отримали наказ кинути християнку в розжарену піч. Проте грізний вигляд Ангелів у печі змінив переконання воїнів, і вони з катів перетворилися на сповідників імені Господа, Якого славила Євфимія. Вони були кинуті на поталу звірам у цирку, але ті не напали на мучеників. Віктор і Сосфен, благаючи Христа прийняти їх у Своє Царство, почули голос з Неба і відійшли в життя вічне. Що не посміли зробити Віктор і Сосфен, виконали інші воїни: Євфимія була вкинута у піч. Однак і цього разу знаряддя страти не заподіяло їй ніякої шкоди. Пріск приписав це чародійству Євфимії й віддав сповідницю на розтерзання звірам у цирку. Однак хижаки не торкалися дівчини. Євфимія стала благати Господа, щоб Він сподобив її померти. Ведмедиця завдала невеликої рани на нозі сповідниці, з якої витекла кров, після чого великомучениця одразу ж померла. Раптом сильний землетрус змусив свідків події в паніці розбігтися. Цирк обезлюднів і батьки праведниці змогли безперешкодно взяти тіло доньки й поховати неподалік від Халкідона. Вже у V ст. на місці її поховання було зведено величний храм, куди помістили мощі великомучениці. У 451 р. він став місцем проведення засідань IV Вселенського Собору. Його учасники зібралися для вирішення питання про природу Іісуса Христа. Єретики наполягали, що Господь мав лише одну природу — Божественну. Утвердитися у православному віро­вченні про дві природи Христа — Божественну і людську, вдалося завдяки чуду, звершеному Всехвальною праведницею. Коли через три дні найсуворішого посту учасники Собору відкрили ковчег з мощами святої, то сувій з єретичним віровченням лежав біля її ніг, а сувій з православним сповіданням Євфимія сама простягла в руки Константинопольському патріарху Анатолію. Згодом святі мощі великомучениці було перенесено до Константинополя.  

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.