СВІДОК БОЖОЇ СИЛИ. Священномученик Артемон Лаодикійський (день пам’яті — 26 квітня за н. cт.)

З юних років він присвятив себе служінню Церкві Христовій. 12 років був читцем, наступні 28 — дияконом, а останні 33 роки свого життя служив у сані пресвітера. Священномученик Артемон народився і жив у Лаодикії Сирійській. Коли імператор Діоклетіан почав гоніння на християн, він уже був похилого віку. Каральний загін воїнів на чолі з Патріком ще тільки наближався до Лаодикії, а ідоли капища Артеміди вже були розбиті та спалені.

Це було зроблено руками місцевого єпископа Сисинія і священномученика Артемона. Потім вони зібрали християн у храмі, де переконували їх не боятися майбутніх мук.
Прибувши до міста, Патрикій влаштував п’ятиденні торжества язичницьким богам. По­їхавши до капища Артеміди для жертвоприношень, він дізнався про те, що трапилося і вирушив із загоном воїнів до місця, де збиралися християни. По дорозі Патрикію стало погано, його кинуло в жар, і солдатам довелося занести свого знесиленого воєначальника до найближчого будинку. «Християни прокляли мене, і це їхній Бог мене мучить», — сказав він наближеним. Благання Патрикія до ідолів не полегшили його страждань. Тоді він послав гінця до Сисинія з проханням допомогти йому, за що обіцяв зробити золоту статую єпископа. 
Святитель відповів: «Золото твоє нехай буде з тобою, а якщо хочеш зцілитись, увіруй у Христа». Злякавшись смерті, Патрикій визнав Христа Богом, і, за молитвами Сисинія, хвороба залишила його. Однак диво не вплинуло на карателя. Хоча він і залишив християн Лаодикії у спокої, однак вирушив виконувати наказ імператора в Кесарію. Дорогою йому зустрівся старець, за яким ішли попарно шість диких ослів та два оленя. Це був священик Артемон. На запитання Патрикія як йому вдається вести за собою диких звірів, той відповів, що для справжньої віри у Христа немає нічого неможливого. Дізнавшись, що перед ним Артемон, який брав участь у погромі храму Артеміди, Патрикій наказав схопити його і відвести до Кесарії. Старець послухався, а тварин відправив до єпископа Сисинія. Останній дізнався про те, що сталося від одного з двох оленів, який отримав дар слова.
У Кесарії Патрикій спробував примусити священномученика принести жертви в капищі Асклепія, де жило багато отруйних змій. Щоб зайти до нього, жерці спочатку приносили жертви. Але Артемон безстрашно зайшов у капище і вивів звідти змій. Коли язичники з остраху кинулися тікати, він своїм подихом умертвив змій. Це все відбулося на очах жерця Віталія, який увірував у Христа і попросив святого охрестити його.
Патрикій подумав, що це — волхвування Артемона і про­дов­жив катування. Тим часом у місто прибіг олень, який говорив із Сисинієм, і став лизати ноги праведника. Потім він, отримавши дар слова, звернувся до мучителя і передбачив йому швидку смерть у киплячому казані. Патрикій наказав убити Артемона, щоб той не привернув до себе дивами ще більше прихильників. Величезний казан із киплячою смолою був готовий. Воєначальник вирішив особисто в цьому переконатися. Коли він під’їхав до котла на коні, два Ангели у вигляді орлів скинули Патрикія в киплячу смолу. Артемон залишився живий і незабаром хрестив жерця Віталія та багатьох язичників, які увірували у Христа. Згодом святий, за покликом Божественного голосу, пішов із проповіддю до Асії, в селище Вулі, де багатьох навернув до віри у Христа, й у 303 р. прийняв мученицьку смерть від язичників.
Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.