СВІДЧЕННЯ: ТРАДИЦІЇ, ФОРМИ, ІМЕНА. У Києві пройшли XII Міжнародні Успенські читання

Як говорити про істину в сучасному світі, які форми християнського свідчення існували в історії, хто з подвижників Церкви й культури минулого та сьогодення може бути прикладом служіння правді у XXI ст.? Ці та інші питання обговорювали пастирі, богослови та науковці з 11 країн світу впродовж чотирьох днів.

Успенські читання відкрилися 23 вересня у Святій Успенській Києво-Печерській Лаврі привітанням Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира. «В усі часи всі шукали істину, і це не випадково, бо з цього почав проповідь Господь наш Іісус Христос. Істина — мета життя християнина. Християнин повинен осягати істину і прийти з цією істиною до оточуючих його людей, — сказав Владика. — Істина приводить до пізнання Бога, а пізнання Бога приводить до ясного і виразного шляху, який веде до єднання людини з Богом. Я хочу побажати, щоб шукачі істини й ті, хто її знайшов, скористалися цим даром Божим і допомогли людям удосконалюватися у правді Божій».

У перший день Читань свої доповіді представили Митрополит Київський і всієї України Володимир, керуючий справами Білоруського екзархату, в. о. ректора Мінських духовних шкіл архієпископ Новогрудський і Лідський Гурій, Керуючий справами Української Православної Церкви, ректор Київської духовної академії і семінарії архі­єпископ Бориспільський Антоній, співробітник Папської ради зі сприяння християнській єдності священик Мілан Жуст, настоятель монастиря в Бозе (Італія) Енцо Б’янкі й настоятель чернечої спільноти Тезе (Франція) брат Алоїс.

У доповіді Митрополита Володимира, яку зачитав секретар Предстоятеля архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, була сформульована основна мета конференції. «Сьогодні наше завдання полягає в тому, щоб розглянути багатогранність поняття свідчення, його витоки, наступність і особисте втілення, — вказує Митрополит Володимир. — Дай Бог нам бачити не хибне свідчення, бо це завдання — розрізнення духів — стоїть від часів гріхопадіння, коли лжесвідчення про слова Бога було прийнято за істину. Нехай накопичений досвід, живі приклади, імена й долі свідчать про життя з Господом, даючи нам відповіді на сучасні питання, наставляючи і зміцнюючи нас у Бозі».

«Свідченню Традиції у світі після традицій» була присвячена доповідь архієпископа Бориспільського Антонія. Владика актуалізував фундаментальні для розуміння теми конференції поняття традиції та свідчення, вказавши при цьому, що саме Христос є «Традиція традицій, Культура культур, Мистецтво мистецтв, Наука наук та Філософія філософій». Разом із тим доповідач зазначив, що Церква ніколи не заперечувала людських традицій, не нехтувала ними й не намагалася підмінити їх собою. Її завдання — поставити людські традиції на природне для них місце в задумі Творця, визначивши їхню справжню цінність, благословивши, освятивши і преобразивши.

У кулуарах Успенських читань керуючий справами Білоруського екзархату архієпископ Новогрудський і Лідський Гурій поділився своїми враженнями від роботи форуму. «У сучасному світі, при всій його тріскотні, багато німоти, — сказав владика, — і часто відсутнє свідчення про істину. І не тільки про Істину з великої літери, про Христа, а й про здоровий глузд життя. Тому тема нинішньої конференції дуже актуальна, і хотілося б вірити, що амплітуда цього заходу розійдеться як можна далі й принесе добрі плоди».

Другий день Читань проходив у Національному заповіднику «Софія Київська». Тут можна було почути доповіді гостей з Москви — ректора Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету протоієрея Володимира Воробйова і проректора ПСТГУ протоієрея Георгія Ореханова. Отець Володимир розповів про сповідницький подвиг ігумена Іоанна (Селецького), «одного з небагатьох учасників і свідків історичних подій Руської Церкви від початку XX ст. і майже до кінця радянського періоду». Протоієрей Георгій Ореханов присвятив свою доповідь православному філософу й письменнику Костянтину Леонтьєву, який передрікав відпадіння руського народу від Православ’я.

Центральною подією дня став виступ одного з провідних сучасних богословів, професора філософії зі США, архімандрита Пантелеймона (Мануссакіса). У своїй доповіді «Засвідчуючи іншому: свідчення та інтерсуб’єктивність» він звернув увагу на двозначність грецького терміна μαρτύριον, що означає одночасно і свідчення, і мучеництво. Архімандрит Пантелеймон відзначив, що ранньохристиянські автори говорять про два види мучеництва — видиме і приховане. Останнє — це те мучеництво, якому совість піддається не один раз, а щодня (Пс. 43: 23: але за Тебе, Господи, вбивають нас кожен день, ми стали як вівці, що призначені на заколення). Це суд «помислів і думок сердечних», що полягає у самоосуді, який проявиться в повному й остаточному вигляді на Страшному суді.

25 вересня Успенські читання продовжили свою роботу в Інституті релігійних наук імені Фоми Аквінського. Загальну увагу тут привернула доповідь голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату митрополита Волоколамського Іларіона «Мучеництво як свідчення про новомучеників і сучасні гоніння на християн». У своєму виступі митрополит Іларіон зазначив: «Мученики для християн — це, перш за все, сповідники віри… Мучеництво — це щоденне, щогодинне свідчення про Христа». «Ми переживаємо нову хвилю ненависті до християнства… Акти вандалізму стосовно наших святинь цього року, на жаль, відбувалися і в Росії, і в Україні», — констатував владика. Він особливо підкреслив, що сьогодні у багатьох куточках планети християни зазнають утисків і проливають кров за право жити згідно із заповідями Божими, іменуватися послідовниками Христа.

Не можна не відзначити виступ професора Карла Христіана Фельмі з Німеччини, який не так давно перейшов у Православ’я, а цього року прийняв сан диякона. Отець Василій (так називають його на парафії в ім’я блаженної Ксенії Петербурзької в Нюрнберзі) розповів про свій досвід спілкування зі сповідниками Православ’я в часи атеїзму.

Останній день роботи Успенських читань пройшов у Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Тут свої доповіді прочитали священики Володимир Зелінський (Італія) і Георгій Белькінд (Москва), професор Інституту філософії НАН України Віктор Малахов, професор факультету мов університету Ліон-3 Франсуаза Лесур (Франція) та інші.

Проректор Київської духовної академії і семінарії з науково-богословської роботи Володимир Бурега виступив на тему «Західний обряд у Православній Церкві: до проблеми православного свідчення в Західній Європі». У його доповіді були розглянуті спроби створення в лоні Православної Церкви громад західного обряду впродовж XIX–XX ст. Особливу увагу доповідач приділив досвіду використання західного обряду в Православній Церкві у Чехословаччині в 1920-ті рр. та історії створення Французької Православно-Кафоличної Церкви, яка звершує богослужіння за реконструйованим галліканським обрядом. Голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ протоієрей Георгій Коваленко розповів про те, як відбувається свідчення про Христа в інформаційному суспільстві.

Безумовна цінність Успенських читань полягає в глибокому і всебічному осмисленні актуальних тем, які хвилюють Церкву й сучасне суспільство. Тому організатори Читань, центр святого Климента «Спілкування і діалог культур» та науково-видавниче об’єднання «Дух і Літера», не залишають поза увагою тих, хто не зміг відвідати богословський форум. Вони щорічно видають збірники доповідей Успенських читань і публікують на своєму сайті (http://duh-i-litera.com) відео виступів учасників конференції.

Однак значення Успенських читань не обмежується лише читанням і обговоренням доповідей. Не менш важливим є тепле інтелектуальне спілкування, яке надихає учасників і гостей форуму працювати на благо Церкви.

Олег Карпенко

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.