СУТЬ ПЕЧАТКИ АНТИХРИСТА — У ВІДРЕЧЕННІ ВІД ХРИСТА

«Антихрист і Диявол».
Лука Сіньореллі, близько 1445 р.

Знову в церковному середовищі піднялася хвиля занепокоєності щодо використання державою ін­фор­ма­ційних технологій для ідентифікації людини. Ідентифікація (або розпізнання) необхідна для обліку населення, з метою забезпечення його прав на працю, соціальний та правовий захист. Так було завжди відтоді, як існує держава, просто форми обліку змінювалися відповідно до часу.
Нагадаємо, що праведний Іосиф Обручник та Пресвята Діва Богородиця, як законослухняні громадяни, брали участь у переписі населення (див.: Лк. 2: 1–5), по суті — тій самій ідентифікації, а Христос платив податки (див.: Мф. 17: 24–27).

Зазвичай, противники ідентифікаційних номерів платників податків (ІНПП), біометричних паспортів (БП) і чипів пов’язують це питання з апокаліптичними пророцтвами про печатку антихриста, числом 666. У цьому є своя логіка, адже від прийняття числа звіра за часів правління антихриста залежатиме соціальний статус людини, можливість отримання засобів для існування.
Але в судженнях про часи антихриста і передуючих цьому подіях криється диявольська пастка. І знаходиться вона на полюсах двох крайнощів.
Світ у злі лежить (див.: 1 Ін. 5: 19). Як тоді в цьому світі жити? Як зберегти спокій і, з одного боку, не впасти в апокаліптичну паніку, а з іншого — не піддатися помилковому самозаспокоєнню? Перше небезпечно тим, що, коли дійсно потрібно буде кричати «Вовки! Вовки!», — більше не повірять. «Ви вже кричали, але їх не було», — скажуть нам. Друге небезпечно духовним розслабленням і недбалістю, непідготовленістю до випробувань, які, згідно з Одкровенням, чекають на християн останніх часів.
Без сумніву, все, що робить християнина залежним від земного життя, може використовуватися проти його релігійних принципів. Винаходи людства й земні блага саме тоді стають ворожими християнину, коли заради них вимагається порушення Божих заповідей, тобто вчинення гріха, відречення від Бога.
Згадаймо перших християнських мучеників. Багато з них перебували на службі в імператорів, були посадовцями або воїнами, родичами вельмож. Проте смерть вони приймали тоді, коли відмовлялися назвати імператора богом або принести жертви язичницьким ідолам.
Власне, те саме чекає і останніх християн. Суть печатки антихриста — у відреченні від Христа. Тут можуть бути використані й технічні винаходи. Але відомо також, що антихрист володітиме окультними знаннями в усій досконалості, яка можлива земній людині. Навіщо йому тоді техніка й досягнення науки? А може, це буде лише містична символіка, яка свідчитиме про те, що носій цього знаку відрікся від Христа?
Ми можемо шукати антихриста в кому завгодно і в чому завгодно (як це вже не раз відбувалося в історії християнства), можемо сперечатися, відстоюючи свою правоту та втрачаючи духовні сили й час для здійснення добрих справ, для зміцнення у вірі, для зростання в любові. Але не так важливо, яким чином ставитиметься печатка. Важливий саме духовний принцип: піддасться людина спокусі диявола, що вимагає відречення від Христа заради тимчасового життя, чи стане сповідником та мучеником.
До речі, сьогодні є достатньо інформації про те, що відмова від мікрочипів дійсно може позбавити людину громадянських прав та зробити її  вигнанцем. Принцип такий: якщо носій чипа не згоден із державною політикою, його електронну картку (паспорт, кредитну картку, водійське посвідчення тощо) просто блокують, і тоді людина дійсно «не зможе продавати або купувати» (див.: Одкр. 13: 17). У цьому відмінність між прийняттям чипа та прийняттям печатки антихриста: від прийнятого чипа можна відмовитися, а від прийнятої печатки — ні.
Якщо хтось вважає, що ІНПП, БП та чипи замінюють християнське ім’я, перешкоджають участі людини у спасительному Домобудівництві Божому, є гріхом відступлення від віри, то такі погляди вже можна розцінювати як есхатологічну єресь, що сіє паніку, вводить багатьох людей у духовну оману, викликає агресію та зневіру.
Мої опоненти, зазвичай, хапаються за ще один контраргумент: мовляв, сьогодні йде репетиція, а завтра почнуть ставити печатку по-­справж­ньому. На це можна відповісти так. По-перше, репетиція йде ще від часів гріхопадіння Адама і Єви; по-друге, нагнітання пристрастей з приводу ІНПП та БП, швидше за все, провокація, мета якої — направити духовні сили людини не на духовне вдосконалення, а на церковні розбіжності й боротьбу з вітряками; по-третє, згадаймо ще раз прит­чу про хлопчика і вовків.
Введення ІНПП, БП та мікрочипів дійсно нагадує пророцтво про печатку антихриста. Однак релігійне підґрунтя тут притягнуте за вуха. Проте  ці нововведення викликають у мене цілу низку питань.
Наприклад, як держава зможе гарантувати збереження даних, що знаходяться в Єдиному реєстрі? Хіба у нас в країні настільки розвинена технічна база, щоб захистити цей банк інформації від хакерів? Де гарантія, що ті, хто оброблятиме всі ці дані, збережуть конфіденційність?
Стосовно чипів, які вводять під шкіру… На мою думку, введення радіочастотних імплантатів протиприродно для людини й може загрожувати її здоров’ю. Адже невідомо, як організм відреагує на роботу цих винаходів сучасної науки. І чи є гарантія, що подібні пристрої в майбутньому не використовуватимуть, наприклад, із терористичними цілями? Адже відомо, що радіохвилі можуть впливати на психічний стан людини, викликаючи в ній депресію, хвилювання, страх, тривогу, паніку, безсоння, агресію або, навпаки, ейфорію. На жаль, багато відкриттів та винаходів науки спочатку здійснювалися задля блага людства, а потім оберталися для нього катастрофою.
Читаючи деякі церковні документи щодо ідентифікації особистості, я бачу, що Церква в особі своїх архіпастирів поблажливо ставиться до немощів тих, хто вже заражений страхом перед сучасними технологіями. І заради них Церква, звертаючись до можновладців, робить делікатні спроби віддалити час введення біометричних паспортів і тому подібних речей. Іншого пояснення цьому я не знаходжу.
Але існують й інші церковні документи, про які, на жаль, багато людей не знали й не чули. У нашій газеті ми вирішили помістити висновок VII пленуму Синодальної Богословської комісії. Це звернення православних богословів, архіпастирів і пастирів до всієї нашої Церкви ясно, в дусі миру, терпіння та любові до заблудлих, вказує на помилки, що виникли сьогодні у питаннях есхатології — вченні про останні часи. Цьому документу вже 11 років, проте його актуальність безсумнівна.
Архімандрит Лонгин (Чернуха)

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.