Стратегія духовного розвитку України: Єдність духу в союзі миру

У Києві відбулися III Покровські міжнародні місіонерсько-просвітницькі читання, приурочені 75-річчю Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира.

Цьогорічна конференція зібрала понад 800 учасників із шести країн. Священнослужителі і педагоги обговорили сучасний стан українського суспільства і запропонували засоби для його оздоровлення. Читання організував Місіонерський відділ при Священному синоді УПЦ, спільно із Всеукраїнським Православним педагогічним товариством, Київським Національним університетом імені Тараса Шевченка та іншими навчальними закладами.

Покровські читання—2010 відкрилися 26 жовтня в Інституті міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка. Зібрання привітав протоієрей Олександр Абрамов, перший заступник голови Відділу релігійної освіти і катехизації РПЦ, який зачитав вітальне слово Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила. Потім виступив Керуючий справами УПЦ архієпископ Білоцерківський і Богуславський Митрофан, котрий привітав учасників від імені Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви.

У пленарному засіданні взяв участь перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Попов. Він висловив думку про те, що “в Україні настав час «збирати каміння», тобто об’єднувати націю для вирішення складних викликів, що стоять перед українським суспільством”.
З програмною доповіддю виступив архієпископ Полтавський і Миргородський Филип. Він окреслив “основні підходи, принципи і положення, що визначають стратегію духовного розвитку країни, якою її бачить Українська Православна Церква”.
“Розвиток суспільства в будь-якому своєму вимірі зумовлений саме існуванням відповідної духовної основи, — вважає владика. — Звичайно, не слід думати, що духовний розвиток можливий поза духов­ністю; але й розвиток економічний, політичний також неможливі без духовної складової. Причому саме духовне зумовлюватиме все інше”. Наприкінці свого виступу архієпископ Филип закликав від розмов перейти до дій. “Кожен повинен на своєму місці: на архієрейській чи університетській кафедрі, у ВНЗ чи школі, у храмі чи парламенті — згідно з нашими переконаннями, згідно зі Словом Божим і велінням совісті — діяти!” — підкреслив він.
Доктор медичних наук, академік Юрій Кундяєв ознайомив присутніх із сучасними біоетичними проблемами, які можуть становити загрозу людству. Такими, на його думку, є синтетична біологія (створення штучного життя), ГМО, фармацевтична агресія тощо. “Жодні інвестиції й економічні реформи не дадуть бажаного результату в суспільстві, яке втратило моральність і духовність”, — відзначив академік.
Протоієрей Олександр Абрамов, перший заступник голови Відділу релігійної освіти і катехизаціїї РПЦ, розповів про стратегію духовної освіти в Руській Православній Церкві. Він підкреслив, що головним завданням Церкви у наш час є просвіта, яка повинна мати постійний характер і бути уніфікованою для всієї церковної Повноти. “Це передбачає наявність концепцій і стандартів для кожного етапу освіти — від недільної школи до православного компоненту вищої освіти”, — пояснив доповідач.

27 жовтня Покровські читання продовжились у Київському міському педагогічному університеті імені Б. Д. Грінченка. Учасники працювали в секціях за такими напрямами: освіта у XXI ст., духовність і мистецтво, вічні цінності християнства і виклики сучасності, християнське служіння милосердя і питання біомедичної етики, церковний погляд на проблеми сім’ї та молоді. У рамках конференції відбулося ювілейне засідання Київського релігійно-філософського товариства на тему “Діалог богослов’я та філософії: дискусія та співпраця”, а також круглий стіл “Православні освітні проекти і перспектива їхнього розвитку в сучасному світі”.

28 жовтня, на останньому засіданні форуму учасники ухвалили підсумковий документ читань, у якому заявили, що “тільки на підґрунті традиційних православних духовних цінностей, у єдності духу та союзі миру, можливо побудувати нову країну — спільний дім, у якому кожен зможе вільно вибирати шлях розвитку й матиме нагоду реалізувати свій творчий потенціал”.

Олег Карпенко

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.