СОНЯЧНІ ДІТИ

Синдром Дауна. Зазвичай, ця недуга супроводжується затримкою розвитку. Більшість дітей з такою патологією мають проблеми із мовою.
Почувши діагноз, батьки нерідко впадають у розпач, руйнуються сім’ї…  Але по-іншому це сприймають церковні люди.

Кілька років тому у сім’ї протоієрея Богдана Сушанського, яка мешкає на Київщині, народилася четверта дитина — синочок Максим із синдромом Дауна. Коли матушка Марія зі сльозами на очах сповістила про це чоловіку, той спокійно відповів: «Це особлива милість Божа, не забуває нашу сім’ю Господь!».
Саме ця дитина стала найулюбленішою у великій родині. Хлопчик вирізнявся лагідністю й особливою любов’ю до ближніх — це помічали всі. Згодом у сім’ї народилося ще двоє здорових немовлят.
Кілька місяців тому подружжя Сушанських стало ініціатором створення при недільній школі Білоцерківської єпархії групи дошкільного розвитку для дітей із синдромом Дауна. Добру справу благословив митрополит Білоцерківський та Богуславський Августин, який усіляко сприяв її втіленню у життя.
Нині у групі десятеро дітей, наймолодшій, Світлані, — один рік і два місяці, найстаршому, Максиму, шість років. Заняття проводяться за спеціальними методиками, які враховують особливості розвитку та сприйняття, і це дає відчутні результати.
Діти охоче спілкуються, займаються малюванням, математикою, ліпленням тощо. З ними проводять заняття професійний логопед і дефектолог; отець Богдан викладає Закон Божий. Разом із вихованцями навчаються батьки. І буває, що ці діти приводять усю родину до віри. Так, без віри, без церковних таїнств цей хрест нести неймовірно важко. Як казав Паїсій Святогорець, саме через цих дітей Господь готує батькам вхід у Царство Небесне…
Заняття проходять щонеділі, втім, є потреба зробити їх частішими. Дітям особливо подобаються музичні вправи: малюків навчають співу й музичної грамоти, а також грати на деяких інструментах.
Нині із керівництвом Київського дельфінарію обговорюється  можливість лікування дітей з допомогою дельфінотерапії. Це комплексний вплив на організм та ефективний метод реабілітації: завдяки заняттям з екзотичними тваринами у дітей покращується координація рухів, підвищується рівень самооцінки.
Слід зазначити, що в організації навчального процесу для дітей з особливими потребами суттєву матеріальну допомогу надали благодійники: народний депутат В. Чудновський, підприємці Л. Дригало та А. Дрофа.

Тамара Зозуленко


Вони приходять до нас неспроста — у Господа не буває «програмних помилок».
І хто знає, чи не є їхня зайва хромосома насправді їхньою перевагою. Адже властива їм мудрість серця дається багатьом з нас із величезною працею, з болем та помилками.
А «діти сонця» просто вчать нас любити — без умов і амбіцій. І вони приймають нас такими, які ми є. Нам варто було б у них повчитися.
ДОВІДКА
«Діти сонця» або, інакше, діти із синдромом Дауна народжуються приблизно один раз на 600–800 випадків. Цей синдром  — одне із найпоширеніших генетичних порушень.
Термін «синдром» означає певну комбінацію особливостей або ознак. Уперше ці особливості в 1866 р. описав Джон Ленгдон Даун, саме тому синдром має таку назву. І тільки через багато років учені зрозуміли причину синдрому — це зайва хромосома в генетичному коді людини.
Геном людини складається із 46 хромосом. У дітей із синдромом Дауна їх 47 — у 21-й парі є ще одна додаткова. Діагноз встановлює лікар за допомогою аналізу крові.

Досі не відома причина появи ще однієї хромосоми. Такі діти народжуються як у добре розвинених, так і в бідних країнах, у сім’ях як учених, так і безробітних. По суті, нічиєї провини в появі дитини із синдромом Дауна немає. Це просто дитина, у якої на одну «маленьку» хромосому більше, ніж в інших. На жаль, додаткова хромосома провокує низку фізіологічних особ­ливостей, через які дитина із синдромом Дауна розвивається повільніше, ніж її однолітки. Раніше вважалося, що діти з діагнозом «синдром Дауна» розумово відсталі й навчанню не піддаються.

Однак сучасна наука, провівши низку досліджень, стверджує, що синдром Дауна має різні ступені важкості. Більшість діток із цим діагнозом цілком можуть навчитися говорити, писати, читати, ходити й виконувати багато тих речей, що роблять звичайні діти. Розвитку таких дітей сприяють атмо­сфера добра й любові в домі, а також відповідні спеціальні програми.
Батьки й родичі повинні ставитися до дітей із синдромом Дауна з любов’ю й терпінням, працювати з ними за програмою ранньої допомоги, забезпечуючи належне медичне обслуговування. Тоді можна сподіватися на позитивні зміни.

Суспільство має виявляти терпіння й увагу до таких людей, адже нерідко «діти сонця» наражаються на глузування або на байдужість. Тому треба з дитинства виховувати толерантність до людей, які відрізняються від інших усього лише однією хромосомою.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.