СМИРЕННЯ ГОСПОДНЄ НАСЛІДУЮЧИ. Преподобний Никола Святоша (день пам’яті — 27 жовтня за н. ст.)

Коли ми говоримо про Київську Русь, то перш за все згадуємо таких славетних її правителів, як рівноапостольний князь Володимир, благовірні князі Ярослав Мудрий і Володимир Мономах… В один ряд із ними можна поставити й Чернігівського князя Святослава — сина князя Давида Святославича, правнука Ярослава Мудрого. Сьогодні ми знаємо його більше як преподобного Николу Святошу, Печерського чудотворця.

Нині нетлінні мощі цього Божого угодника († 1143) спочивають на місці його подвигів — у Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври.

Преподобний князь був одружений, мав дітей і успішно керував одним із найбільших князівств Русі. Здавалося, благополучне життя могли порушити хіба що раптова смерть або навала ворога. Проте нам точно відомі рік і день, коли могутній правитель чернігівської землі відрікся від світу і прийняв чернецтво. Це сталося 17 лютого 1106 р. Цього дня Святослав став Николою, а про колишне мирське життя відтоді нагадувало хіба що прозвище подвижника — Святоша (зменшене від мирського імені).

Прийшовши в Києво-Печерську обитель, праведник перші три роки працював у поварні, для якої рубав дрова й носив воду. Наступні три роки був воротарем у монастирі… Усе це говорить про велике смирення людини, яка нещодавно розпоряджалася долями тисяч людей.

Кожен, хто заходить у верхню частину Києво-Печерської Лаври, бачить надбрамну Свято-Троїцьку церкву, яка була побудована на кошти праведника. При відвідуванні цього храму екскурсоводи звертають увагу відвідувачів на келію святого, де він жив, несучи послух доглядача. За весь час свого служіння в монастирі Никола Святоша побудував два храми: перший — на честь Святої Трійці, а другий він присвятив своєму небесному покровителю — святителю Миколаю. Ця церква стала лікарняним храмом обителі.

Пройшовши через різні послухи, подвижник наклав на себе обітницю мовчання, якої дотримувався впродовж 30 років. Коли святого обдаровували грошима, він використовував їх на оздоблення храму, купівлю книг, оскільки любив читання, або роздавав убогим. Відомо також, що преподобний Никола отримав дари прозорливості та лікування.

За рік до смерті Божий угодник виявив себе ще й як миротворець. У 1142 р. він зміг примирити чернігівських князів із великим київським князем.
Незабаром після смерті Николи Святоші стало зрозуміло, що своїм життям і подвигами він догодив Богу. Коли тяжко захворів його рідний брат, князь Ізяслав, то ігумен Києво-Печерської обителі послав хворому волосяницю преподобного Николи. Ізяслав надів її та зцілився.

В історію преподобний Никола увійшов як перший руський князь, що прийняв чернецтво, а також як перша відома на Русі людина, яка займалася безперестанним промовлянням Іісусової молитви.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.