“Слава Богу, якщо прислухаються до голосу Церкви…”

Бесіда з Повноважним Представником Української Православної Церкви у Верховній Раді України архієпископом Августином
З моменту отримання Україною незалежності наша Церква від імені Священного Синоду та свого Предстоятеля виступала із заявами з усіх насущних питань. Нині на порядок денний парламентських обговорень виносяться законодавчі проекти часом сумнівного або й відверто небезпечного з християнської точки зору змісту, тому робота Представництва УПЦ у вищому законодавчому органі сьогодні дуже важлива. Про це — наша розмова з архієпископом Львівським і Галицьким Августином. Владика широко відомий як керівник Синодального відділу по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України, але не всім відомо, що вже кілька років він несе послух Повноважного Представника УПЦ у Верховній Раді України.

— Ваше Високопреосвященство, розкажіть, у чому полягає Ваш парламентський послух?
— Головною метою діяльності Представництва УПЦ у Верховній Раді України є співвідношення українського законодавства з потребами нашої Церкви. Отже, ми виражаємо думку мільйонів віруючих України, представляємо офіційну церковну позицію щодо окремих законодавчих ініціатив в українському Парламенті. Ми знаємо, як складно провести або відхилити проект того чи іншого закону, але ще складніше зуміти довести до свідомості більшості парламентарів суть нагальних церковних питань. Ми пам’ятаємо, скільки проблем свого часу викликало рішення про спільне використання одного храму представниками різних конфесій, з якими труднощами приймалися рішення про реституцію церковної власності, законодавства про права віруючих у тій чи іншій юридичній площині. Багато сигналів від мешканців України надходить до парламентарів з приводу тоталітарних сект. І до сьогодні не вирішені або важко вирішуються численні соціальні проблеми суспільства, через які воно серйозно страждає, і Церква заявляє про це і звертається до держави. І слава Богу, коли нас чують і реагують.
— Які законодавчі питання розглядалися за участю Церкви в минулому році?
— Протягом другого півріччя 2010 р. православна громадськість висувала свої вимоги щодо Податкового кодексу. Наше Представництво внесло свої пропозиції при розробці його нової редакції. На кожне засідання профільного комітету Верховної Ради ми направляли своїх експертів, які доводили нашу думку до відома членів комітету.
— Владико, відомо, що з ініціативи Церкви було відхилено проект щодо введення в Україні ювенальної юстиції, яка принесла гіркі плоди у багатьох європейських країнах…
— У березні 2010 р. міністр юстиції Олександр Лавринович видав наказ про створення міжвідомчої робочої групи з впровадження в Україні ювенальної юстиції. Проте зміст цих юридичних норм і законодавств викликав велику тривогу серед віруючих України. Ювенальна юстиція була піддана критиці Священним Синодом Української Православної Церкви, педагогами та громадськістю. З благословення Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Володимира я звернувся до міністра юстиції з проханням скасувати цей наказ. Слава Богу, пан Лавринович прислухався до голосу Церкви. Хоча і зараз існує небезпека завуальованого проведення положень ювенальної юстиції через інші законодавчі проекти. І ми теж над цим працюємо. Але це тема для окремої розмови.
— Ви порушили питання тоталітарних сект. Тут, очевидно, теж величезне поле діяльності для наших законодавців. Але паралельно з “неопроповідниками” з екранів телебачення та зі шпальтів газет і журналів до людей звертаються різного роду чаклуни, екстрасенси, ворожки. Наприклад, один український телеканал з ранку до вечора влаштовує спілкування з якоюсь провидицею, яка й особисте життя “налагоджує”, і здоров’я “поправляє” у прямому ефірі. Телеканал отримує прибуток, а хто буде підраховувати духовні збитки, нанесені довірливим і наїв­ним співгромадянам?
— Ще навесні минулого року у Верховній Раді відбулася нарада депутатської групи “За духовність, моральність і здоров’я України”. На цю нараду були запрошені представники різних конфесій України. Обговорювався Закон “Про заборону діяльності екстрасенсів, знахарів, ворожок, хіромантів і послуг з віщування майбутнього (долі)”. Йшлося саме про те, що наш інформаційний простір заражений подібною рекламою.
У виступах священнослужителів, фахівців з вивчення вищевказаних явищ було визначено, що близько 90 % цієї категорії “духоносців” і “цілителів” становлять звичайні шарлатани, які користуються довірливістю наших співгромадян. 5–10 % цієї публіки дуже небезпечні для суспільства. Ці люди займаються магічною практикою і відверто спілкуються зі злими духами. Така категорія “фахівців” несе духовну загрозу, руйнує психічне здоров’я українців. Відомо, що людям, постраждалим від впливу окультних практик, необхідний тривалий час для відновлення психічного здоров’я та проходження реабілітації у Церкві. І прийняття такого Закону допоможе виключити з Державного класифікатора професій такі раніше узаконені види професійної діяльності, як астролог, ворожка, хіромант, які потрапили до цього реєстру сумнівним шляхом. Зауважу, що професія “священнослужитель” у цьому реєстрі досі відсутня.
Слід відзначити і надання Церкві нових прав і повноважень у боротьбі зі СНІДом. Україна переживає справжню епідемію цього захворювання. СНІД — це не тільки соціальна, але й одна з духовно-моральних проблем. До останніх належать також і наркоманія, алкоголізм, проституція, засилля аморальної реклами та пор­нографії, що руйнують моральність нашого суспільства, особливо молоді. У цих напрямах Церква проводить різнобічну роботу. Було обговорено законопроект № 7132 “Про зміни до Закону України «Про захист суспільної моралі»”. Його авторами виступили десять депутатів від усіх фракцій Парламенту. У законопроекті наводилася така статистика: за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Україна лідирує у переліку країн з дитячого алкоголізму, причому ця небезпека торкнулася вже 11–13-літніх, 52 % хлопців потрапляють у алкогольну залежність до 15-ти років. Взагалі, серед причин чоловічої смертності 30 % становить алкоголізм. Не менша проблема з курінням. Сьогодні палять 70 % першокурсників професійних училищ, більше 50-ти — у ВНЗ, половина десятикласників і 40 % восьмикласників. Звичайно, боротися з цими явищами одними лише заборонами безглуздо. Потрібні цільові програми, законодавча база за безпосередньої участі Церкви.
Я торкнувся лише загальних питань законодавчої діяльності українського Парламенту за участю нашого Представництва.
— На завершення нашої бесіди, владико, скажіть декілька слів про парафіяльний парламентський храм.
— Свято-Володимирський храм при Верховній Раді Україні діє вже три роки. Настоятель храму — священик Віктор Яценко, він же мій заступник у Представництві Церкви в Парламенті. У храмі проходять богослужіння: у н­едільні дні звершується Божественна літургія, на початку кожної сесії ВР правиться молебень, на який запрошуються представники всіх депутатських фракцій. І самі депутати неодноразово говорили мені, що після молебнів і богослужінь їм легше і продуктивніше працюється, менше виникає розбіжностей і протиріч. І дай Бог, щоб новий 2011 рік став, нарешті, для наших народних обранців роком взаєморозуміння і християнського братства.

Бесіду вів Сергій Герук
ВИСНОВКИ ДОСЛІДНИКІВ
Серйозне дослідження, проведене в Канаді й опубліковане в серпні 2009 р., свідчить: система ювенальної юстиції має негативний вплив на малолітніх правопорушників та їхнє подальше життя, зменшуючи їхні шанси на повернення до життя у нормальному суспільстві. У дослідженні, проведеному Уберто Гатті (Генуезький університет), Рішаром Трембле та Френком Вітара (Монреальський університет), було проведено порівняння “дорослої” кримінальної статистики двох категорій дорослих, колишніх малолітніх правопорушників: тих, хто пройшов через “ювенальну систему”, і тих, кого вона оминула. У порівнянні з тими, хто мав у юності схожу історію протиправної поведінки, але не став “пацієнтом” ювенальної системи:
— ті, хто отримав м’які “ювенальні” вироки (примусове консультування, громадські роботи, відшкодування збитків), — у 2,3 разу частіше скоювали злочини в дорослому віці;
— ті, хто отримав “ювенальний” випробувальний термін, — у 14 разів частіше скоювали злочини, ставши дорослими;
— ті, хто у юності відбував покарання у ювенальних виправних закладах, — у 38 разів частіше ставали злочинцями, подорослішавши.
“Чим серйознішим було втручання ювенальної системи, тим більшим був його негативний вплив, — вказують дослідники. — Фактично, чинна система ювенальної юстиції є криміногенним фактором”.
Іван Комаров; bibliopalata.wordpress.com

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.