РУДОСІЛЬСЬКЕ ЧУДО

У мальовничому Рудому Селі, що у Володарському районі на Київщині, з його левадами та гаями, в оточенні дерев, на пагорбі височить церква. Її історія пов’язана з історією села та чудотворною іконою Божої Матері — Рудосільською. Аби вклонитися шанованому образу, звідусіль сходяться люди до Рудого Села.

ЯВЛЕННЯ ІКОНИ
Перші відомості про цей образ з’явилися наприкінці XVIII ст. У центрі села, в розкішному маєтку жив граф Станіслав Залєсський, поляк за походженням, католик за віросповіданням. Він був багатою людиною, але страждав на тяжку хворобу — астму. Аби вилікуватися, часто їздив до Польщі у м. Ченстохов. Якось купив на ярмарку ікону Божої Матері, велику за розмірами, оригінальну за своїм художнім виконанням. Знавець іконопису, граф вважав, що цей образ — робота Галицько-Волинської школи живопису. Він часто молився перед іконою, благаючи про зцілення.
Невдовзі граф одужав і повернувся до маєтку. Проте зцілення від хвороби пан Станіслав приписав майстерності лікарів, а не дії благодаті Божої, яка сходила від образа Пресвятої Богородиці. Ікону він із собою не забрав.
Після приїзду граф вирішив влаштувати бенкет. Коли накривали столи, старша служниця пішла по продукти до погреба. Однак вона прибігла звідти налякана і сказала, що там стоїть ікона Божої Матері, і від неї іде світло. Граф сам спустився у погріб і… побачив ту саму ікону, яку залишив у Польщі. Вона виявилася настільки важкою, що зрушити її з місця було неможливо. Тільки після того, як відслужили молебень, ікону легко підняли сільські дівчатка, винесли з погреба й поставили на гарно вбраного воза. Святиню перевезли до тогочасної дерев’яної церкви.
Ця подія настільки зворушила графа, що він розпочав у селі будівництво православного храму. Робив це досить уміло, адже був талановитим архітектором. До того ж він мав власний цегельний завод, то й церква зводилась не проста, а з декоративним оздобленням. Сучасні професіонали відносять храм до неповторних за своєю довершеністю і красою споруд.
Так 1825 р. була закладена Свято-Троїцька церква. Втім, через два роки граф помер. Будівництво продовжили його брати та племінниця, а завершило богуславське дворянство. В 1841 р. храм освятили. У ньому, ліворуч від іконостаса, і перебувала чудотворна ікона.
ЗЦІЛЕННЯ ВІД НЕДУГ
Рудосільська ікона Божої Матері уславилася чудесними випадками зцілень. Жителі села часто брали ікону у свої хати до хворих. Немічні йшли до неї з вірою, зверталися з молитвою й отримували допомогу.
За переданням, одна віруюча дісталася до цього храму на милицях. Щиро молилася, і через тиждень залишила милиці у храмі, повернувшись додому пішки. Вони стояли у церкві до 1962 р. (поки її не закрили) як свідчення чуда Божого.
«Явлення Рудосільської ікони»
 (розпис Свято-Троїцького храму)
Інший випадок стосувався 15-річної дівчини Соломії, мешканки одного із сіл Тетіївського району, єдиної доньки заможних батьків. Вона тяжко хворіла, і лікарі врешті-решт зійшлися на тому, що їй треба відрізати ногу.
Однієї ночі батькові приснився сон, що дочка одужає лише після молитов біля Рудосільської ікони Божої Матері. Спочатку чоловік не надав цьому значення. Та, коли сон повторився, сім’я поїхала на Володарщину. Поставили у храмі свічки, помолилися біля ікони, замовили молебень. Невдовзі дівчині стало легше, і згодом вона повністю одужала.
Соломія прожила 92 роки, мала дітей, онуків і правнуків. Щороку вона приїжджала до Рудого Села на храмове свято і розповідала про чудо, яке трапилося із нею.
У ЧАСИ ГОНІНЬ ЗА ВІРУ
Після перевороту 1917 р. храм не раз закривали. У роки Великої Вітчизняної війни він став діючим. Слід зазначити, що, коли розпочалися бойові дії, селяни обійшли з іконою все село, і на нього не впало жодної бомби. Місцеві жителі вбачають у цьому особливе заступництво Матері Божої.
Великих гонінь зазнали православні християни у хрущовські часи. Святиню переховували по хатах, передаючи з рук в руки.
Тоді вкотре знищували храми. Зняли хрести, скинули купол і з Троїцької церкви. Зробити це було нелегко, адже споруда досить висока, майже 30 м. Довелося безбожникам зсередини на стелі випилювати коло. Селяни, спостерігаючи це, плакали. 
Тяжку кару понесли ті, хто творив наругу над святинею: голова колгоспу закінчив життя у психіатричній лікарні; раптово померли і двоє виконавців — одного вдарило струмом, інший загинув у автомобільній катастрофі.
ПРО СВЯТЕ І ГРІШНЕ
У всі часи для рудосільців чудотворна ікона була неоціненним скарбом, тож і не давала спокою зловмисникам, які хотіли заробити на старовині.
Святиню тричі викрадали, та марно — щоразу вона чудесним чином поверталася до села.
Вперше це сталося, коли до Рудого Села приїхав художник, який перемалював ікону, але невміло. Почепив свій витвір на стіну, а оригінал прибрав до рук. Селяни помітили підміну, вдарили на сполох — ікону повернули.
Вдруге святиню викрали під час її переховування по хатах. Потім сталося так, що комусь із селян на очі потрапила газета, де писали про подвиг прикордонника, який на станції Чоп не про­пустив конт­рабандистів. Вони вивозили антикваріат, і серед інших речей згадувалася старовинна ікона Божої Матері. Рудосільці зацікавилися публікацією, зателефонували до редакції, зустрілися з прикордонником. Так і знайшлася їхня ікона. Вона проходила по суду як речовий доказ злочину. Селяни чергували у приміщенні суду, аби її знову не викрали. Ось так образ повернувся у Руде Село.
Востаннє святиню викрали кілька років тому. Недільного дня Літургія звершувалася у приватному будинку, оскільки церкву реставрували. Вночі злочинці вибили скло, відігнули ґрати й винесли ікону через двері. Було порушено кримінальну справу.
Через п’ять місяців одна із парафіянок повідомила, що Рудосільська ікона з’явилася у церкві села Гореничі Києво-Святошинського району.
З’ясувалося, що її купив бізнесмен, який колекціонував старовину. І ночами йому почала снитися Божа Матір, Яка зі сльозами благала повернути святиню до церкви. Чоловік відніс ікону до найближчого храму, а потім вона знову повернулася до Рудого Села.
Чудотворна ікона вже побувала на Волині, в Одесі, у Сумській, Кіровоградській, Житомирській областях. Найчастіше її можна бачити у столичному Введенському монастирі.
ЧУДЕСА НАШИХ ДНІВ

Кілька років тому тяжка хвороба спіткала рабу Божу Ольгу. Вона занедужала на водянку. Лікарі нічим не могли допомогти жінці… Залишалася одна надія — на Бога. Ольга молилася перед чудотворною Рудосільською і­коною, яку дуже шанувала. Одного разу їй наснилася Матір Божа, Така, як на іконі. Вона наказала пити чай із трави нечуйвітер. На заперечення Ольги, що вона не знає цю траву, Матір Божа повела її на берег і показала цілющу рослину. 
Ольга зцілилася. Ця подія стала відома на всю округу. Хворі з таким самим діагнозом зверталися до неї по допомогу, і Ольга охоче всім розповідала, яка це трава, і де її знайти.
Кілька років тому чудо­творну ікону привезли до храму в ім’я цілителя Пантелеймона, що у Залізничному селищі у Білій Церкві. Прийшла на поклоніння молода жінка, яка не могла завагітніти. Вона почула голос від ікони: «Не так просиш! Говори: хай дитина, яка народиться, буде мені на втіху, а Тобі на прославлення!». Білоцерківчанка стала так молитися. Згодом вона народила немовля…
Щороку люди по вірі та молитві зцілюються від тяжких хвороб. Усі випадки записує настоятель Троїцького храму протоієрей Ігор Безоглюк. 
Уже шостий рік день явлення ікони — 11 серпня — святкується у селі по-особливому: приїздять численні гості, звершується Літургія, йде хресний хід. (Цей день вважається і Днем села.)
За висновками експертів Києво-Печерської Лаври, Рудосільська ікона написана 300–350 років тому й раніше була оздоблена сріблом, залишки якого помітні на ній і досі.
Графський маєток поки що стоїть у руїнах. За попередніх часів у ньому разміщувались дитячий садок, контора тощо. Після пожежі багато було втрачено, але й тепер можна побачити красу й оригінальність цієї споруди.
У Троїцькій церкві закінчується реставрація (кошти доводилося збирати по всій Україні). Поряд із нею зводиться дзвіниця заввишки 27 м. Реставрується погріб — місце явлення ікони. Йому прагнуть надати первісний вигляд, а зверху планується звести каплицю.
Тамара Зозуленко

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.