РОБИ ВІРУ ПАНУЮЧОЮ — А НАУКУ ПІДЛЕГЛОЮ. Святитель Феофан Затворник про науку

Якби наука дійсно повернулася до своїх основ, то вирок її був би цінний; тоді це було б те саме, що голос Божий, бо так як усяка наука обіймає будь-яку частину єства, а частина єства є творіння Боже і в законах своїх являє визначення волі Божої, то наука, повернувшись до своїх основ та до визначення законів, що діють у відомому колі буття, вказувала б нам точні визначення волі Божої, коритися яким є невідкладний закон для всякої розумної істоти.

КОЛИ МОЖНА ЖИТИ ЗА НАУКОЮ?

Був час, коли науковці спиралися більше на розум і все твердили: «Розум вимагає саме того, розум не згоден на це». Нині залишили розум у спокої та стали посилатися все на науку. Наука стала пані і володаркою, перед якою все зобов’язане колінкувати. А що таке наука? Немає жодної науки скільки-небудь сформованої. Будь-яка наука ще саму себе шукає; факти, що належать до сфери кожної з них, не зібрані та не розібрані як слід, а про відкриття причинних відносин і, тим більше, про визначення основ кожної науки ще немає й згадки. Жодна наука сама собі ще не пані — як же їй керувати іншими? Є книги, в яких на­уковці висловлюють свої погляди на науку, але це далеко не те, що сама наука. Погляди науковців — їхня власна справа; саме тому й недоречна фраза: «наука вимагає», а правильніше: «ось той і той так вважає».
Якби наука дійсно повернулася до своїх основ, то вирок її був би цінний; тоді це було б те саме, що голос Божий, бо так як усяка наука обіймає будь-яку частину єства, а частина єства є творіння Боже і в законах своїх являє визначення волі Божої, то наука, повернувшись до своїх основ та до визначення законів, що діють у відомому колі буття, вказувала б нам точні визначення волі Божої, коритися яким є невідкладний закон для всякої розумної істоти. Тоді кожна наука була би ймовірно однією з книг Святого Письма, яка містить Божественне Одкровення, а вся наука у своїй сукупності — Біблією, Одкровенням Божим в єстві речей; тоді було б у нас дві Біблії: одна писана, а інша не писана, та, що міститься в бутті речей. У дійсності наука могла б вимагати слухняності та покори, але насправді, як воно є тепер, вона того не варта. Чи буде коли-небудь варта — невідомо, але зараз посилатися на неї не має рації.
СТОСОВНО НАУКОВОЇ ОСВІТИ

Обирай найпотрібніше.
З предметів цієї мудрості обирай найпотрібніше за твоїм станом, особливо те, до чого відчуваєш потяг, і те, в чому переважно є потреба братам твоїм, християнам.
Внеси православні основи.
А в образі дослідження намагайся основи кожної досліджуваної тобою науки освятити світлом небесної мудрості або навіть унести їх туди з цієї сфери.
Відганяй неправославні основи.
Інших же основ, неприязних їй, не тільки не треба приймати, а гнати їх і переслідувати.
Розширюй спостереження і розумові пізнання.
Взагалі, ніскільки не противно розширювати коло своїх знань про речі за спостереженнями і міркуваннями розуму… Потрібно тільки, щоб це робилося, коли мудрість є вже істинна.
Роби віру пануючою — а науку підлеглою.
Бо ця, як вічна, небесна і Божественна, повинна бути основною, а та, як пані тільки на час, повинна бути підлеглою.
Не дозволяй пишатися ні науці, ні собі заради неї.
З цієї ж причини ніколи, ні словом, ні думкою не потрібно надавати останній якогось безсумнівного значення, не ставити її найважливішою, а уявляти плазуючою на землі, як і є, й не дозволяти пишатися ні їй, ні самому заради неї.
Не мучся невисокими науковими здібностями.
Ще одне зауваження про міру здібностей. Міра здібностей — від Бога. Тому прийми її з вдячністю і задоволенням, але ніяк не мучся, якщо вона не надто висока. Потрібне й суттєве кожен здатний знати. Особ­ливі наукові пізнання не для всіх. На те народжуються особливі люди, яким вони доручаються Богом і які відповідатимуть за свої наміри і справи. Втім, нерідко Сам Бог поступається вірі та пошуку люблячих Його і розверзає благословенням те, що закрив у народженні.
Трудись і молись для їх підвищення.
Звідси — трудись, бо і працею підносяться сили, а головне — шукай і молись. Хто вірував і посоромився? Але при цьому все ж віддавайся Богу, бо Він краще знає, що для нас спасіння.
Нарікай на недбальство, віднови розладнане.
Якщо ж виявиться, що слабкість пізнання і сил залежить від нас, від нашого недбальства та розпусти, то треба нарікати на те, а після нарікання подбати усіляко про відновлення розладнаного.

«Є три розряди людей: 
одні знайшли Бога і служать Йому — люди ці розумні 
та щасливі. Другі не знайшли і не шукають Його — 
ці нерозумні і нещасні. 
Треті не знайшли, але шукають Його, — це люди розумні, але ще нещасні».
Блез Паскаль (1623–1662), фізик, математик і релігійний філософ

«Пояснити походження життя на землі тільки випадком — це те саме, що пояснити походження словника вибухом у типографії…».
Чарльз Дарвін (1809–1882), природознавець

«Чудове влаштування космосу та гармонія в ньому можуть бути пояснені тільки тим, 
що космос був створений 
за планом всезнаючої 
і всемогутньої істоти. Ось — моє перше й останнє слово».
Ісаак Ньютон (1643–1727),  фізик і математик


«Я дивуюся, чому люди воліють блукати 
у невідомості з багатьох важливих питань, коли Бог подарував їм таку чудову книгу Одкровення?»
Майкл Фарадей 
(1791–1867), 
англійський фізик і хімік

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.