Різдвяна Чотиридесятниця

28 листопада розпочався Різдвяний піст, який триває 40 днів і тому іменується у Церковному уставі, як і Великий піст, Чотиридесятницею.

Про історію встановлення посту і його значення
Встановлення Різдвяного посту, як і інших багатоденних постів, сягає часів раннього християнства. Вже у V–VI ст. він згадується у багатьох церковних західних письменників. Попередником Різдвяного посту був піст напередодні свята Богоявлення, що відзначалося Церквою, за наявними свідченнями, з III ст. і в IV ст. розділилося на свято Різдва Христового і Хрещення Господнього.

Спочатку Різдвяний піст у одних християн тривав сім днів, у інших — більше. Як писав професор Московської духовної академії Іван Мансвєтов, “натяк на цю неоднакову тривалість міститься і в найдавніших Типіках, де піст Різдвяний розділяється на два періоди: до 6 грудня — більш поблажливий щодо утримування… та інший — від 6 грудня до самого свята”.
Різдвяний піст починається 15 листопада (у XX–XXI ст. — 28 листопада за н. ст.) і триває до 25 грудня (у XX–XXI ст. — 7 січня за н. ст.). Оскільки заговини на піст припадають на день пам’яті святого апостола Филипа, то цей піст ще називають Филиповим.
Різдвяний піст — один з чотирьох багатоденних постів церковного року. Святитель Лев Великий пише: “Саме дотримання посту пов’язано з чотирма порами року, щоб упродовж річного циклу ми розуміли, що постійно потребуємо очищення і що при життєвій неуважливості ми повсякчас повинні намагатися постом і милостинею викорінювати гріх, який примножується тлінністю плоті і нечистотою бажань”.
Різдвяний піст є жертвою Богові за зібрані плоди. “Як Господь ущедрив нас плодами землі, — пише святитель, — так і ми під час цього посту повинні бути щедрими до бідних”.
За словами блаженного Симеона Солунського, “піст Різдвяної Чотиридесятниці є прообразом посту Мойсея, який, постуючи сорок днів і сорок ночей, отримав на кам’яних скрижалях зображення словес Божих. А ми, постуючи сорок днів, споглядаємо і приймаємо живе Слово від Діви, не на каменях написане, а втілене й народжене, і причащаємося Його Божественної плоті”.
Різдвяний піст установлено для того, щоб ми до дня Різдва Христового, очистивши себе покаянням, молитвою і постом, могли благоговійно зустріти Сина Божого, Який явився у світ, і, крім звичайних дарів і жертв, принести Йому наше чисте серце і бажання слідувати Його вченню.

Як харчуватися під час Різдвяного посту
Церковний устав вчить, якої їжі слід уникати під час постів: “Усі, хто благочестиво постує, суворо повинні дотримуватись уставу про якість їжі, тобто утримуватися під час посту від деяких видів їжі, не як від поганих (нехай не буде цього), а як від не пристойних посту і заборонених Церквою. Їжа, від якої потрібно утримуватися під час посту, це: м’ясо, сир, коров’яче масло, молоко, яйця, а інколи й риба, залежно від святих постів”.
Правила утримування, прописані Церквою в Різдвяний піст, настільки ж суворі, як і в Апостольський (Петрів) піст. Крім того, у понеділок, середу і п’ятницю Різдвяного посту уставом забороняється риба, вино і олія; і дозволяється вживати їжу без олії (сухоядіння) лише після вечірні. Решту днів — у вівторок, четвер, суботу і неділю — можна вживати олію.
Під час Різдвяного посту рибу можна споживати в суботу і неділю та великі свята, як-от на свято Введення у храм Пресвятої Богородиці, на храмові свята і дні великих святих, якщо ці дні припадають на вівторок або четвер. Якщо ж свята припадають на середу чи п’ятницю, то дозволяється лише вино й олія.
Від 20 до 24 грудня за ст. ст. (від 2 до 6 січня за н. ст.) піст посилюється, і в ці дні навіть у суботу та неділю риба не благословляється.
Окремо зазначимо, що питання суворості чи послаблення посту бажано вирішувати зі своїм духівником або священиком.
Постуючи тілесно, водночас необхідно нам постувати і духовно. “Постящеся, братие, телесне, постимся и духовне, разрешим всяк союз неправды”, — заповідає Свята Церква.
Піст тілесний без посту духовного нічого не приносить для спасіння душі, навіть навпаки, може бути і духовно шкідливим, якщо людина, утримуючись від їжі, відчуває свою зверхність через те, що вона постує. Істинний піст пов’язаний з молитвою, покаянням, утриманням від пристрастей і гріхів, викоріненням поганих вчинків, прощенням образ, утриманням від подружнього життя, ухилянням від розважальних і видовищних заходів (у тому числі від перегляду телевізора). Піст не мета, а засіб — засіб приборкати свою плоть і очиститися від гріхів. Без молитви і покаяння піст стає лише дієтою.
Суть посту відображено у церковному піснеспіві: “От брашен постящися, душе моя, и страстей не очистившися, всуе радуешися неядением: аще бо не вина ти будет ко исправлению, яко ложная возненавидена будеши от Бога, и злым демонам уподобишися, николиже ядущим” (стихира на стиховні середи Сирної). Іншими словами, головне у пості — не те, що ми їмо, а боротьба з пристрастями.

За матеріалами сайтів
patriarchia.ru, zavet.ru

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.