РАДІСНО ВКЛОНИТИСЯ СВЯТИМ МІСЦЯМ. ЗАКІНЧЕННЯ.

Як уже повідомляла «Церковна православна газета», 19–26 квітня відбувся прес-тур на Святу Землю, організований Міністерством туризму Ізраїлю за підтримки авіакомпанії «Ель Аль» (EL AL) та за сприяння Паломницького центру при Відділі зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви.
У поїздці взяли участь директор Паломницького центру УПЦ Володимир Теліженко та представники православних ЗМІ України. Пропонуємо до вашої уваги продовження нотаток кореспондента «Церковної православної газети» про деякі святі місця, відвідані у рамках прес-туру.

НАЗАРЕТ

У третій день нашої подорожі, побувавши на горі Фавор (на якій, згідно з переданням Церкви, Спаситель преобразився перед учнями), ми попрямували у Назарет. У це галілейське місто був посланий від Бога Архангел Гавриїл, який благовістив Діві Марії про втілення від Неї Сина Божого (див.: Лк. 1: 26–38). Тут Богонемовля зростало і міцніло духом, сповнюючись премудрості  (Лк. 2: 40).
У сучасному Назареті запам’яталася грецька (Єрусалимського Патріархату) православна церква Благовіщення над джерелом Пресвятої Богородиці.
КАНА ГАЛІЛЕЙСЬКА
Напевно, кожен християнин пам’ятає про перше чудо, яке звершив Спаситель, — перетворення води на вино на весіллі в Кані Галілейській. Євангельський уривок, що оповідає про цю подію (див.: Ін. 2: 1–11), читається при звершені Таїнства Шлюбу.
Про перше чудо, що є прообразом дії благодаті Таїнства, нагадує і грецький православний храм у Кані Галілейській.
Побували ми і в інших місцях Галілеї, пов’язаних із земним життям Спасителя, наприклад у Капернаумі, де Господь проповідував і звершив багато чудес.
ЙОРДАН
На четвертий день нашої подорожі ми відвідали Віфавару — місце на річці Йордан, де звершував Хрещення святий Іоанн Предтеча.
Коли на утрені свята Богоявлення чуєш прокімен: «Море виде и побеже, Иордан возвратися вспять», можна подумати, що Йордан — річка велична, повноводна. В очах людина, яка бачила Дніпро, Йордан виглядає більш ніж скромно. Однак саме води Йордану освятив Той, Хто хрестився у ньому…
За паломницькою традицією, зануритися в йорданські води не забули й учасники нашої групи.
ЄРУСАЛИМ
П’ятий день прес-туру ознаменувався для нас прибуттям у Єрусалим, духовний центр християнського світу. Серед святинь, які ми відвідали цього дня, були храм Успіння Богородиці у Гефсиманії (де, згідно з переданням, була похована Божа Матір) і Гефсиманський Руський православний монастир в ім’я святої рівноапостольної Марії Магдалини (де спочивають чесні мощі преподобномучениць великої княгині Єлисавети та інокині Варвари). Але центральною подією стало відвідування Єрусалимського Храму Воскресіння Христового.
Серце головного храму християнського світу — Кувуклія Гробу Господнього, вклонитися якому бажає будь-який православний паломник. Перед поклонінням Святому Гробу душа перебуває ніби на межі Великої Суботи і Світлого Христового Воскресіння, між нагадуванням про благообразного Іосифа, який поклав Пречисте Тіло «во гробе нове», і почутим від Ангела: «во свете присносущнем Сущаго с мертвыми что ищете, яко человека?»… А після поклоніння відчуваєш те, що найкраще передати словами із часів Святої Пасхи: «Яко Живоносец, яко рая краснейший, воистинну и чертога всякаго царскаго показася светлейший, Христе, гроб Твой, источник нашего воскресения».
РУСЬКИЙ СОБОР
На шостий день нашої подорожі, в середу 6-ї седмиці Великого посту, учасники прес-туру молилися за Літургією Передосвячених Дарів у Троїцькому соборі Руської Духов­ної Місії в Єрусалимі. Храм цей освячений 140 років тому і порівняно із самим Єрусалимом вельми «молодий», однак для православних паломників, особливо для паломників «слов’янської національності», безумовно, давно вже став однією із визначних пам’яток Святого Града. 
 
Літургію у соборі в ім’я Святої Живоначальної Трійці того дня звершували митрополит Нижньогородський і Арзамаський Георгій та архієпископ Вітебський і Оршанський Димитрій у співслужінні духовенства Нижньогородської єпархії (делегація якої перебувала на Святій Землі). Слова молитви звучали рідною серцю церковно­слов’янською мовою. Загалом, було відчуття, що на якийсь час завітав додому.
ПРИЙОМ У ПАТРІАРХІЇ
Того ж дня, 24 квітня, ми побували на прийомі у резиденції Предстоятеля Єрусалимської Церкви. Сам Блаженніший Патріарх Єрусалимський Феофіл III перебував у Києві (див:. № 8 «ЦПГ» за 2013 р.), і журналістів з України прийняв інший ієрарх — митрополит Капітольядський Ісихій. Людина, яка настільки зріднилася зі Святою Землею, що, залишаючи її хоча б на кілька днів, відчуває нестримне бажання скоріше повернутися назад (інтерв’ю з владикою Ісихієм опубліковано на порталі «Православіє в Україні»).
СВІТЛИЦЯ ТАЙНОЇ ВЕЧЕРІ
Цього дня ми сподобилися знову побувати у Храмі Воскресіння Христового (і гід Ігор Трибельський досить докладно розповів нам про влаштування Храму і розташовані на його території приділи, що належать різним конфесіям). Побували ми і в будівлі на горі Сіон, на місці якої, згідно з переданням, розташовувалася Сіонська світлиця. Та сама світлиця, в якій уперше було звершено Таїнство Євхаристії (див.: Лк. 22: 7–20) і в якій перебували апостоли в день П’ятидесятниці (див.: Діян. 2: 1–4). Будівля неодноразово перебудовувалася і своїм інтер’єром нагадує про часи хрестоносців. Але на цьому місці народилася Церква Христова…
ВІФЛЕЄМ
Останній день нашого прес-туру був одним із найнасиченіших. Ми, зокрема, побували у заповіднику біблійної природи, що розкинувся між Тель-Авівом і Єрусалимом, і на власні очі побачили багато з тих рослин, які згадуються у Святому Письмі; ненадовго зазирнули у православний Горненський жіночий монастир, розташований у Ейн-Карем — одному з районів сучасного Єрусалима; оглянули модель Єрусалима давнього (періоду Другого храму) в Музеї Ізраїлю.
Але вінцем цього дня і фактичним завершенням нашої подорожі стала поїздка до Віфлеєма — міста Різдва Христового (див:. Лк. 2: 1–7). За особистим відчуттям, темп життя в сучасному Віфлеємі, що на території Палестинської автономії, значно динамічніший, ніж у Єрусалимі. Однак у Віфлеємській базиліці Різдва Христового про цю метушливість забуваєш. Адже саме тут те місце, де «родися Отроча младо Превечный Бог». А ще в базиліці Різдва Христового перебуває чудотворна Віфлеємська ікона Божої Матері. Та сама ікона руського письма, на якій Пресвята Богородиця зображена усміхненою. І ця посмішка — немов нагадування про різдвяну радість: «силы небесныя радуются, и земля с человеки веселится».
ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ
Побувавши на Святій Землі, трохи інакше сприймаєш богослужіння: багато слів отримують для тебе реальний географічний вимір, а святкова подія у твоєму сприйнятті переплітається зі спогадами про відвідані святині.
Побувавши на Святій Землі, дещо по-іншому читаєш Святе Письмо. Та й історико-географічні карти, що додаються до видання Біблії, викликають куди більший інтерес, ніж раніше.
Побувавши на Святій Землі, хочеш повернутися туди знову. Кількох днів (наскільки б насиченими вони не були) все-таки недостатньо для того, щоб уважно прочитати цю Книгу…

Михайло Мазурін
У наступному номері
нашої газети читайте
про паломництво на Святу Землю в часи древньої Церкви

РАДІСНО ВКЛОНИТИСЯ СВЯТИМ МІСЦЯМ. (ПОЧАТОК)

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.