ПРОТИВНИК НЕПРАВДИ. Преподобний Платон, сповідник Студійський (день пам’яті — 18 квітня за н. cт.)

Ревний захисник усякої правди, преподобний Платон Студійский народився у 735 р. Рано залишившись сиротою, праведник зміг отримати хорошу освіту завдяки старанням своїх родичів. Досягнувши повноліття, Платон зайнявся веденням господарства у батьківському маєтку. Будучи ревним і невибагливим трудівником, юнак набув великий статок. Проте душа його повністю прагнула до Бога. Відпустивши слуг на волю і роздавши свій маєток, Платон залишив мир і прийняв чернецтво в обителі під назвою «Символи», що неподалік від гори Олімп у Греції.

Молитовна старанність подвижника, його працьовитість і лагідність прихилили до нього братію обителі. У вільний від богослужінь час святий займався переписуванням книг, складав збірки з творінь святих отців. У 770 р. помер настоятель обителі і братія обрала новим ігуменом Платона, хоча на той час йому було всього лише 35 років.

Через п’ять років помер візантійський імператор Костянтин Копроним, і праведник відправився до Константинополя. Там йому запропонували взяти архієрейський сан і зайняти митрополичу кафедру в Никомидії, проте преподобний відмовився. Взявши з собою племінників Феодора та Іосифа, він відправився з ними у пустинне місце під назвою Сокудіон, де вони заснували чернечу обитель. На горі подвижники побудували храм в ім’я апостола Іоанна Богослова. Настоятелем монастиря став Платон.
У 787 р. патріарх Тарасій і цариця Ірина зібрали Сьомий Вселенський Собор. На нього був запрошений і преподобний Платон. Під час дебатів із іконоборцями він успішно викрив єресь і активно захищав шанування ікон. Повернувшись в обитель, праведник із часом передав управління монастирем преподобному Феодору.
У 795 р. імператор Костянтин VI вирішив повінчатися зі своєю родичкою на ім’я Феодотія, а дружину насильно змусив прийняти чернецтво. Константинопольський патріарх Тарасій засудив цей шлюб. Тоді правитель знайшов священика на ім’я Іосиф, який зважився порушити патріаршу заборону. Дізнавшись про це, преподобний Платон і Феодор відлучили імператора від Церкви і розіслали про це листи у всі монастирі. У відповідь правитель наказав заарештувати Платона, а Феодора відправив у заслання. Через два роки Костянтин VI помер, і праведники отримали свободу. Феодор став настоятелем Студійського монастиря, розташованого неподалік  від Константинополя, а Платон — простим ченцем на послуху у свого племінника.
Коли до влади прийшов імператор Никифор, він самовільно долучив до спілкування з Церквою відлученого священика Іосифа. У відповідь Платон і Феодор виступили з викриттям подібних дій правителя. За вказівкою Никифора обидва сміливці були арештовані й ув’язнені. Через чотири роки (після смерті імператора у 811 р.) Платон був звільнений і повернувся у Студійську обитель, де подвизався до кінця своїх днів. Праведник відійшов до Господа в Лазареву суботу 18 квітня 814 р. на 79-му році життя. За свій сміливий виступ на захист святих ікон преподобний Платон отримав від Церкви найменування сповідник.
Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.