ПРОРОК НОВОГО ЧАСУ. Рівноапостольний священномученик Косма Етолійський (день пам’яті — 6 вересня за н. ст.)

Завдяки йому про Христа дізналися тисячі людей у найвіддаленіших куточках великого Константинопольської патріархату. Святий Косма особливо намагався відвідати далекі селища, щоб донести до морально огрубілих людей світло Євангельської Істини. Слова його проповідей були настільки проникливі, що не­одмінно призводили до покаяння і виправлення тих, хто їх чув. Звістка про незвичайного вчителя віри швидко поширювалась, за ним ішли тисячі людей, а в тих місцях, де Косма проповідував, вдячні слухачі ставили на згадку про цю подію великі дерев’яні хрести.

Роки духовного зростання рівноапостольного священномученика Косми, у миру Костянтина, пройшли в рідній Етолії (Греція), а також на Святій Горі Афон, у Ватопедському монастирі, під керівництвом найвідоміших на той час учителів — Миколая Царцулія та Євгенія Булгаріса. Згодом праведник перейшов до Філофеївської обителі, де прийняв чернецтво і був висвячений на священика. Охоплений палким бажанням нести світло Христове у світ, Косма взяв благословення отців обителі на те, щоб продовжити навчання в Константинополі. Оволодівши мистецтвом красномовства, святий отримав від патріарха Серафима II письмовий дозвіл на апостольську діяльність. Перед Космою відкрився широкий горизонт місіонерської роботи. З проповіддю вчення Христового він про­йшов усі землі, що входили тоді в межі Константинопольського патріархату (Греція, Болгарія, Сербія, Мала Азія), які у другій половині XVIII ст. були частиною однієї країни — Османської імперії. Діяльність праведника була пов’язана з багатьма випробуваннями, з недовірою мусульманського населення, байдужістю і лютістю місцевих чиновників. Проте святий не опустив руки і далі самовіддано ніс Благу звістку туди, де давно вже нічого не чули про розп’ятого і воскреслого Христа. «Тисячі міст і сіл не чули слова Божого», — говорить в одному зі своїх повчань Косма. Особ­ливу увагу праведник приділяв районам, над населенням яких нависла загроза ісламізації й відриву від національної культурної традиції.
Проповіді святого відзначалися своєю простотою. Він говорив не як учитель з учнями, а як рівний, використовуючи не архаїчну книжну мову, а просту і зрозумілу місцевому населенню. Господь промовляв устами праведника і звершував по його вірі чудеса і знамення. Бажаючі послухати Косму не могли вміститись у храмах, тому зібрання віруючих відбувалися, як правило, просто неба — у полях і на міських площах. На отримані пожертвування рівноапостольний Косма відкривав церковні школи, допомагав обладнати храми, купував богослужбову і церковну літературу, роздавав багато натільних хрестів і чоток.
Місіонерська діяльність святого була насильно припинена у 1779 р. За брехливим обвинуваченням 65-річний Косма був схоплений і задушений, а його святі останки були кинуті в річку. Через три дні їх знайшов священик Марк і поховав біля селища Каліконтаси в Ардевузькому монастирі Введення в храм Пресвятої Богородиці. З  часом частинки мощей етолійського священномученика були розповсюджені для вшанування його апостольського подвигу по всьому християнському світу.

Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.