Пророк Істини Преподобний Ісаакій Далматський(день пам’яті — 4 квітня за н. ст.)

Подвижник благочестя IV ст. преподобний Ісаакій Далматський після прийняття чернечого постригу пішов у пустелю і став анахоретом. Однак з початком правління імператора Валента, ревного прихильника аріанської єресі, Ісаакію довелося залишити самітницьке життя й повернутися у світ. У цей час розпочалося жорстоке гоніння на православних: численні храми було закрито, деякі з них — зруйновано. Послідовники істинного вчення відчували постійні утиски з боку державної влади. Щоб якось втішити вірних, Ісаакій прийшов у столицю імперії — Константинополь.

Наприкінці IV ст. над Візантією нависла загроза варварського вторгнення. Племена готів уже перебували в безпосередній близькості від її столиці. Валент виступив з армією в похід. Коли війська імператора виходили з Константинополя, у Ісаакія з’явилася можливість безпосередньо звернутися до правителя. Праведник голосно вигукнув: “Царю, відчини храми православним, і тоді Господь допоможе тобі!” Але імператор, не звертаючи увагу на слова ченця, самовпевнено продовжував свій шлях. Тричі повторював преподобний своє прохання і пророцтво. Тоді Валент наказав кинути святого до глибоког рову, порослого колючим терном, на дні якого було болото, чудово розуміючи, що прирікає незнайомця на вірну загибель. Проте, на загальний подив, Ісаакій зміг вийти з пастки. Більше того, він наздогнав імператора і знову звернувся до нього зі словами пророцтва: “Ти хотів погубити мене, але святі Ангели вивели мене з урвища. Відкрий же храми православним і переможеш ворогів своїх. Якщо не послухаєш мене, то не вернешся живим, а загинеш у вогні”. Імператор здивувався такій сміливості старця і наказав своїм наближеним, Сатурніну й Віктору, взяти преподобного і тримати в ув’язненні до його повернення.Дуже швидко Валент зміг переконатися у правдивості пророчих слів Божого угодника. У бою, що увійшов в історію як битва під Адріанополем, римські війська зазнали нищівної поразки, більша частина армії була знищена. Сам Валент спробував врятуватися втечею. Разом зі своїм воєначальником-аріанином він сховався в одній з господарських споруд і був живцем спалений наступаючими. Так здійснилося пророцтво праведника.
Після загибелі імператора Ісаакія було звільнено. Новий імператор, святий Феодосій Великий, прислухався до його слів: вигнав аріан з Константинополя й повернув храми православним.
Старець хотів знову піти в пустелю, але вельможі Сатурнін і Віктор умовили його залишитися. У передмісті Константинополя було побудовано обитель, настоятелем якої став Ісаакій. Згодом монастир отримав назву Далматський, за іменем другого настоятеля обителі. Помер преподобний Ісаакій у 383 р. Сьогодні про дивовижного праведника нам нагадує величний Ісаакіївський собор у Санкт-Петербурзі, який довгий час був голов­ним храмом усієї Російської імперії.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.