ПРОПОВІДНИК ПОКАЯННЯ. Преподобний Авраамій Смоленський (день пам’яті — 3 вересня за н. ст.)

Тортури на митарствах і Страшний Суд були одними з головних тем, про які думав, говорив і писав ікони цей Божий угодник. Монголо-татарська навала, яка сталася незабаром після його кончини, змусила всіх, хто особисто знав покійного праведника, знову згадати його слова. Преподобний Авраамій народився в середині XII ст. у Смоленську. До народження праведника в сім’ї вже було 12 дочок, і батьки просили Бога, щоб дарував їм сина.  Авраамій з дитинства часто відвідував богослужіння і полюбив читання. Юнак не одружився, як того хотіли його батько і мати.

 Після їхньої смерті він роздав усе майно монастирям, храмам і нужденним. Одягнувшись у лахміття, святий ходив вулицями міста, просячи Бога відкрити Свою волю про нього й подальший шлях спасіння. В обителі Пресвятої Богородиці, розташованій за декілька кілометрів від міста, Авраамій прийняв чернецтво. Проходячи різні послухи, преподобний старанно займався переписуванням і збиранням книг, черпаючи з них духовну мудрість. Більше 30 років праведник трудився в обителі. У 1198 р. настоятель монастиря переконав його прийняти сан священика, а потім благословив йому нести послух духівника братії та мирян. Духовні обдарування Авраамія приваблювали до нього безліч людей, що викликало заздрість у братії. Через п’ять років преподобний перебрався до Смоленського Хрестовоздвиженського монастиря. Обитель була бідною, і праведник на всі пожертвування, які були в нього, намагався прикрасити її. Дві ікони Авраамій написав сам, присвятивши їх темам, які хвилювали його найбільше: Страшному Суду і катуванням на митарствах.
Преподобний був вимогливим до себе і вигляд мав блідий, виснаженої трудами людини. Завдяки постійним, проникливим проповідям у храмі та спілкуванню з парафіянами паства почала швидко збільшуватися. Тоді міська знать разом з духовенством звернулися до єпископа Ігнатія з вимогою віддати преподобного під суд за звабу жінок і переманювання духов­них чад. Окрім того, Авраамія звинуватили в єресі та читанні заборонених книг, вимагаючи втопити або спалити подвижника. Попри те, що святому вдалося спростувати всі звинувачення, суд постановив заборонити його у священнослужінні й перевести до монастиря на честь Пресвятої Богородиці, де він був спершу. Незабаром на Смоленщині почалася сильна посуха, яка ніяк не закінчувалася. Тоді єпископ Ігнатій звернувся до Авраамія, благаючи про прощення й дозволивши йому служити і проповідувати. І незабаром уже Ігнатій і всі жителі Смоленська раділи рясному дощу, що пролився по молитвах праведника.
Коли був побудований новий монастир на честь Положення ризи Пресвятої Богородиці, владика благословив Авраамію бути його настоятелем. Праведник був настільки суворий при відборі братії, що випробування змогли пройти тільки 17 подвижників. З цього часу преподобний ще старанніше закликав ченців і парафіян пам’ятати про смерть і молитися день і ніч про те, щоб не бути засудженими на Суді Божому.
Коли сили почали залишати єпископа Ігнатія, він пішов на спочинок, оселившись в обителі Авраамія, де подвизався до самої кончини. Преподобний пережив свого духовного друга й помер близько 1224 р., провів­ши в чернечому подвигу понад 50 років.
Підготував Андрій Гор

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.