Про поклоніння Богові в дусі та істині. Неділя про Самарянку


Христос і самарянка.
Фреска жіночого ісихастирія
в ім’я святого Іоанна Богослова
в Суроті, Греція

 Основним змістом четвертої глави Євангелія від Іоанна є бесіда Христа з самарянкою: «…приходить Він до міста самарянського, що зветься Сихар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу» (Ін. 4: 5). Архімандрит Никифор (Бажанов) у «Біблійній енциклопедії» говорить про самарян: «Назва ця у Новому Завіті застосовується до народу, який проживав у Самарії на місці засланих Ізраїльтян від царя Асирійського. Виселивши Ізраїльське населення, він послав у їхню землю колонії зі своїх власних підданих. Останні змішалися між собою і одружувалися з дочками малочисельних Ізраїльтян. Взявши шлюб, Самаряни боялися Єгови і водночас служили своїм власним богам, вважаючи, що Єгова є тільки охоронним божеством, і в усьому діяли відповідно до язичницьких звичаїв своєї країни… Це сумнівне походження, ворожість до Євреїв, <…> їхнє відділення від Іудеїв, заразом і богошанування і спорудження ними свого відомого храму на горі Гаризим (див.: Лк. 9: 52–53; Ін. 4: 20, 21) породжували ледь не запеклу ворожнечу між Самарянами й Іудеями (див.: Мф. 10: 5; Ін. 4: 9), так що сама назва Самарянин вважалося для Іудеїв лайливим і презирливим словом (див.: Ін. 8: 48)».

Під час бесіди зі Спасителем самарянська жінка переконалася в Його пророчому даруванні. Тому вона не могла обійти стороною важливий релігійний момент: де місце для поклоніння Богові? «Розумна Біблія» під редакцією професора Лопухіна відзначає особливий погляд жителів Самарії з цього питання. Вони вважали, що «Ной, ковчег якого зупинився, за віруваннями самарян, на горі Гаризим, Авраам, Ісак та Яків, які також на цій горі приносили жертви — всі поклонялися саме на цій горі. Тут же порівняно недавно стояв ще й храм самарянський, зруйнований незадовго до Різдва Христового». Іудеї ж стверджували, що поклоніння Богові можливе лише в Єрусалимі.
Господь відповідає: «повір Мені, що надходить час, коли будете поклонятись Отцеві і не на цій горі, і не в Єрусалимі. Ви не знаєте, чому кланяєтесь, а ми знаємо, чому кланяємось, бо спасіння від іудеїв. Але прийде час, і прийшов уже, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві в дусі і істині, бо таких поклонників шукає Отець Собі. Бог є Дух, і ті, що поклоняються Йому, повинні поклонятися в дусі та істині» (Ін. 4: 21–24).
Архієпископ Аверкій (Таушев) зазначає: «Господь надає перевагу іудейському богопоклонінню, маючи, звичайно, на увазі той факт, що самаряни прийняли лише П’ятикнижжя Мойсея і відкинули пророчі писання, в яких було докладно викладено вчення про Особу і Царство Месії. Та й саме “спасіння [прийде] від Іудеїв”, оскільки Спаситель людства походить з іудейського народу».
Блаженний Феофілакт Болгарський так тлумачить слова Христа: «Істинними поклонниками називає тих, які живуть за Його законом, які не обмежують Бога місцем, як самаряни, або не вшановують Його служінням тілесним, як іудеї, а поклоняються в дусі й істині, тобто душею, чистотою розуму».
Ці слова дали привід деяким стверджувати, що Христос відкинув, заборонив усілякі зовнішні прояви поклоніння Богові: стояння на колінах, поклони, громадські богослужіння і взагалі все те, що виходить за межі поклоніння духом.
Справді, лише обрядове поклоніння, без участі духу, буде нещирим і небогоугодним. Проте істинне поклоніння духом, супроводжуване зовнішніми виразами душевного стану, анітрохи не применшує істинності поклоніння. Духовний письменник Б. І. Гладков у своїй праці «Тлумаче­ння Євангелія» каже, що якби Господь дійсно заперечував бу­­­­дь-яке зовнішнє вираження молитовного духовного настрою, то не приймав би такого поклоніння Собі від апостолів (див.: Мф. 14: 33), прокаженого ( див.: Мф. 8: 2), жінки хананеянки (див.: Мф. 15: 22) і багатьох інших; та й Сам, молячись Отцю Своєму в Гефсиманському саду, не молився б уклінно і не прихиляв би обличчя Свого до самої землі. Людина складається з духу і тіла, тіло має коритися духу, тому, якщо дух людини поклоняється Богові істинно, забуваючи на час оточуюче, то як же тіло цієї людини може залишатися байдужим у такому поклонінні? Як може такий справжній молитовний настрій духу не відобразитися у тілі молільника в тих зовнішніх рухах, які іноді мимоволі виказують навіть старанно приховуваний стан духу? Що ж стосується загальних молитов багатьох людей, які збираються для спільної молитви, то Спаситель не тільки не заборонив їх, а навіть схвалив, сказавши: «Істинно… кажу вам: якщо двоє з вас погодяться на землі просити про всяке діло, то, чого б вони не попросили, буде їм від Отця Мого Небесного, бо, де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я серед них» (Мф. 18: 19–20).
Таким чином, новозавітному віруючому не обов’язково для поклоніння Богові звершувати паломництво в Єрусалим чи інше місце. Воскреслий Спаситель наповнив служіння Богу новим змістом і формою. І віднині кожен християнин може здобути життя вічне, беручи участь у безкровній Жертві — святій Євхаристії, причащаючись Тіла і Крові Христових у будь-якій точці земної кулі.

Підготував протоієрей Миколай Баранов
Згідно зі Священним Преданням Самарянка, ім’я якої Фотинія (Світлана), у 66–69 рр. постраждала за Христа при імператорі Нероні в Римі. Свята Фотинія на той час жила в Карфагені. Отримавши від Господа сповіщення про майбутнє своє страждання, вона вирушила в Рим і разом з синами Іосією і Фотином (Віктором) та сестрами Анастасією, Параскевою, Кіріакією, Фото й Фотидою добровільно прийшла до Нерона. Після численних мук, що не завдали їй шкоди, святу відвели в «Золотий будинок» Нерона, де вона навернула до Христа його дочку Домніну та 100 її рабинь.

Через три роки, знову перетерпівши численні страждання та здертя шкіри, свята мучениця Фотинія була вкинута в колодязь, де й померла. Разом з нею постраждали за Христа обидва її сини, сестри та мучениця Домніна.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.