ПРО МЕТУ ПРАВОСЛАВНОГО ПАЛОМНИЦТВА

Кафедра апостола Павла, м. Верія.
Під час паломницької поїздки,
2 листопада 2013 р.

Із 28 жовтня до 5 листопада у Києві проходила Всеукраїнська конференція з питань паломництва. Потім співробітники паломницьких служб України відвідали Грецію. Організатором цього заходу виступив Паломницький центр Української Православної Церкви. Нам вдалося поспілкуватися з його директором Володимиром Теліженком.

— Володимире Івановичу, наскільки нам відомо, в Україні діє досить багато паломницьких служб. Чим очолюваний Вами Паломницький центр відрізняється від подібних структур?
— Ми схожі на інші служби тим, що організовуємо паломницькі поїздки, й на цьому схожість, мабуть, закінчується. Наш Центр створювався для координації роботи інших паломницьких організацій Української Православної Церкви. Було б дивно, якби це робили ті, хто не має такого досвіду. Ми здійснюємо поїздки в усіх напрямках і намагаємося робити це на найвищому рівні.
—  Які питання розглядалися на Конференції?
— Аналізувався накопичений досвід і, звичайно, обговорювалися плани на майбутнє. Наприклад, серед знакових заходів у житті Церкви — 700-річчя від дня народження преподобного Сергія Радонезького, яке відзначатиметься наступного року. А ще 2014 р. у німецькому місті Ахен будуть відкриті для поклоніння пелени Богонемовляти Христа і риза Божої Матері. У зв’язку з цими подіями прогнозується масове відправлення паломників, а отже — величезне навантаження на інфраструктуру паломницьких служб. Ми запропонували способи найбільш ефективної реалізації паломницьких поїздок у цих напрямках. Були розглянуті й поточні питання, як-от організація паломництва для дітей у межах України і поїздок до святинь Ізраїлю. Та крім вирішення робочих питань нам було важливо ще й зустрітися поза контекстом доповідей, обговорити новини.
— Відразу після Конференції її учасники вирушили в інформаційну поїздку Грецією. Яку мету мала поїздка й чим зумовлена така «географія»?
— Просто поспілкуватися з колегами в умовах форуму було б дуже зручно — так проходить більшість конференцій. Але специфіка нашої роботи полягає «у прив’язці до місцевості». Простіше кажучи, якщо керівник групи не знає маршруту, то поїздка навряд чи буде успішною. Саме тому ми вирішили показати колегам Грецію, відвідавши при цьому її святині.
— Чому саме Греція? Адже для більшості головне місце паломництва — Свята Земля, тобто Ізраїль.
— Безперечно, Ізраїль — «рекорд­смен» у сфері виїзного паломництва для українців. Саме там знаходяться місця, пов’язані із земним життям Господа. Однак цей маршрут більшістю наших колег добре освоєний. А Греція, на мій погляд, поки недостатньо розкрита як край паломництва. Якщо Свята Земля — місце народження Християнської Церкви, то Греція, на мій погляд, — прекрасне місце для осмислення того, як Церква змінила наш світ. Греція для паломника — місце проповіді апостолів та спадкоємиця великої Візантії.
— Програма інформаційної поїздки включала і спілкування співробітників паломницьких служб України із грецьким духовенством.
— Ми спілкувалися з архієреями Елладської Православної Церкви — митрополитами найдавніших кафедр у Верії, Афінах, Едесі та інших містах. Мені дуже хотілося, щоб мої колеги не тільки насолодилися грецькою гостинністю, а й «наживо» стали свідками тієї простоти і безпосередності, з якою грецькі архієреї спілкуються зі своєю паствою та з гостями. Думаю, що цей досвід був корисний. До речі, під час цього спілкування було озвучено бажання одного з архієреїв Елладської Православної Церкви взяти участь у паломницькій поїздці в Україну. Він пообіцяв привезти 150 паломників із Греції.
— Вам доводилося раніше бувати у Греції?
— Це країна моєї студентської юності. Я кілька років прожив у Салоніках під час навчання в університеті ім. Аристотеля. Грецька мова для мене — практично рідна. До речі, моя старша дочка навчається у Греції. Тобто для мене ця країна — більше ніж місце паломництва. Грецію я знаю і люблю як другу батьківщину. Сподіваюся, що її полюблять і українські паломники.
— Яким, на Вашу думку, має бути подальший розвиток паломницького руху в Україні? Чи потрібно у ньому щось принципово змінювати?
— У цій галузі необхідні планомірна робота й подальше вдосконалення механізму, який вже працює не один рік. Мета паломницького руху й мета Церкви повністю збігаються — спасіння та обоження людини. І я за те, щоб це відбувалося у часи миру, а не потрясінь. Звичайно, у нас виникають робочі питання: необхідно готувати церковних гідів, створюватия інфраструктуру у вигляді паломницьких готелів, взаємодіяти із церковними музеями тощо. Та усе це можна вирішити, коли наш паломник має головну мотивацію — бажання долати труднощі шляху заради поклоніння святині.

Бесіду вів Олександр Ворсін

Володимир Іванович Теліженко народився 12 листопада 1976 р. у м. Черкаси. Закінчив Московську духовну семінарію (Росія), богословський факультет Фессалонікійського державного університету ім. Аристотеля (Греція), Міжнародний університет бізнесу і права (Україна).

Генеральний секретар Почесного Консульства України в Салоніках, випусковий редактор Головної редакції теле­програм УПЦ, директор програмної дирекції та заступник генерального директора ТРК «Глас».

У серпні 2010 р. Указом Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира п­ризначений директором Паломницького центру при Відділі зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.