«ПРИИДЕ ПОСТ, МАТИ ЦЕЛОМУДРИЯ»

 Молитвослів’я Тріоді наполягають на тому, що період посту — це не тільки період плачу і жалю про гріхи, але й час радості та виправлення життя: «Постное завещание радостно восприимем: аще бо бы сие праотец сохранил, Едемского отпадения не прияли быхом…» 

СТРУКТУРА ТРІОДІ ПІСНОЇ
Тріодь Пісна — особлива богослужбова книга, що містить пісне­співи добового кола (тобто пісне­співи на кожен день посту) та охоп­лює період від підготовчих неділь до посту й до Страсної седмиці. Якщо у період підготовки до Великого посту, як, зрештою, і в недільні дні посту, зміни богослужіння мінімальні, то в будні є ряд особливостей, від однієї з яких ця книга й отримала свою назву. У перекладі з грецької «Тріодь» означає «трипісенний», тобто складений із трьох пісень. Сама назва говорить про те, що в період Великого посту канон на утрені складається не зі звичних дев’яти пісень (хоча правильніше сказати восьми, оскільки 2-га пісня канону не читається), а з трьох. Щопонеділка канон складається з 1-ї, 8-ї та 9-ї пісень; щовівторка — з 2-ї, 8-ї та 9-ї пісень; щосереди — з 3-ї, 8-ї та 9-ї пісень; щочетверга — з 4-ї, 8-ї та 9-ї пісень; щоп’ятниці — з 5-ї, 8-ї та 9-ї пісень. У суботи Великого посту виконується четверопіснець (що складається із 6-ї, 7-ї, 8-ї та 9-ї пісень), виняток становить субота 1-ї седмиці Великого посту, коли читається повний канон.
Тріодь складалася протягом багатьох століть, саме тому має таку не­однорідну структуру. Вона містить піснеспіви багатьох авторів VIII–XIV ст., серед яких: святі Андрій Критський, Косма Маюмський, Іоанн Дамаскін, імператор Лев Мудрий, Феофан Начертанний, Феодор та Іосиф Студити.
У сучасній Тріоді Пісній чітко виділяються два основні композиційні та змістові шари: пасхальний піст (Страсна седмиця), який іде за постом Чотиридесятниці з поперед­німи трьома підготовчими седмицями, а також досить розгалужена група мінейних пам’ятей, перенесених у рухоме богослужбове коло з нерухомого.
Тріодь — дуже багата, але в той самий час дуже неоднорідна богослужбова книга, в якій з покаяними молитвослів’ями на кожен день посту переплітаються мінейні служби святим (наприклад: пам’ять великомученика Феодора в 1-шу суботу Великого посту, святителя Григорія Палами, преподобних Іоанна Ліствичника і Марії Єгипетської). Питання про те, як виникло те чи інше свято, чому воно святкується у той чи інший час, зазвичай пояснюється у святковому синаксарії. У синаксаріях підготовчих неділь і неділі Хрестопоклонної прекрасно пояснюється те, який тісний зв’язок з ідеєю Великого посту мають спогади цих неділь. І, навпаки, у синаксаріях решти неділь посту про стосунок подій та осіб, які згадуються,  до ідеї посту майже нічого не говориться. Особливо цікава в цьому відношенні замітка синаксарія 4-ї неділі, де чітко окреслено характер внесення до Пісної Тріоді служби преподобному Іоанну Ліствичнику. У грецькій Тріоді читаємо: «Пам’ять його (преподобного Іоанна) звершується 30 березня. Святкуємо й нині, тому що від самого початку Святої Чотиридесятниці починають постійно читати у святих монастирях Ліствицю його слова». Частина цих спогадів — преподобних Іоанна Ліствичника, Марії Єгипетської і навіть поклоніння Хресту — привнесені до великопісного богослужіння тому, що за давнім звичаєм не належало звершувати свята в будні дні Великого посту, а слід було їх переносити на суботи й дні недільні (51-ше правило Лаодикійського Собору). Останню, найпізнішу, пам’ять — святителя Григорія Палами у 2-гу неділю посту, — за свідченням грецьких Тріодей, благословив патріарх Філофей на Соборі 1376 р.
Особливе місце у структурі Тріоді Пісної займають паремії, які стали вносити до її складу лише з XII ст., до цього ж часу вони зазвичай містилися в особливих зведеннях — паремійниках (збірниках паремій на цілий рік).
Для читання постом були призначені книги Буття, Вихід, Притчі та Іова. Вибір книги Буття можна обґрунтувати по-різному. В першу чергу, із законодавчих книг вона найбільше підходить для безперервного читання протягом такого численного богослужбового циклу, як Чотиридесятниця. Зміст Буття сконцентровано переважно навколо історичних подій, що мають загальнолюдську значущість, тоді як в інших джерелах чітко переважають законодавчі елементи, що призначалися виключно для старозавітних євреїв. Окрім того, сюжети гріхопадіння, потопу та інші найбільше відповідають покаянному характеру Чотиридесятниці. Водночас особистості патріархів, події їхнього життя дають масу повчального матеріалу в зрозумілій, чіткій, оповідній формі.
Вихід узятий для Страсної седмиці з огляду на те, що особистість Мойсея, подія виходу євреїв з Єгипту і встановлення старозавітного свята Пасхи є прообразами Христа, звершеного Ним спасіння і новозавітної Пасхи.
ЗМІСТ ПІСНЕСПІВІВ ТРІОДІ ПІСНОЇ
«Незнання Тріоді — головна причина, чому християнська свідомість поступово інакше стала розуміти сенс і значення посту, — пише видатний богослов і літургіст ХХ ст. протоієрей Олександр Шмеман, — що зрештою перетворило його на дотримання суто формальних “приписів” і обмежень у їжі». Справжнє натхнення і заклик Великого посту на сьогодні майже втрачені, і, щоб їх відчути, необхідно уважне слухання усіх піснеспівів Тріоді.
Звернемо увагу, наприклад, на те, як часто у стихирах звучить попередження саме проти «формального», а отже, лицемірного розуміння посту. Вже у середу м’ясопусної седмиці ми чуємо: «От брашен постящися, душе моя, и страстей не очистившися, всуе радуешися неядением: аще бо не вина ти будет ко исправлению, яко ложная возненавидена будеши от Бога. И злым демоном уподобишися, николиже ядущим. Да не убо согрешающи, пост непотребен сотвориши: но непоколебима к стремлениям безместным пребывай, мнящи предстояти распятому Спасу, паче же сраспятися тебе ради распеншемуся!» (Даремно ти радієш, душе, що утримуєшся від їжі, тоді як від пристрастей ти не очищена. В тобі немає бажання виправлення, ти будеш у презирстві, як брехлива, перед очима Бога, ти будеш порівняна зі злими демонами, які ніколи не їдять! Якщо ти продовжуватимеш грішити, твій піст буде марний; тому намагайся постійно стояти перед Розп’ятим Спасителем, або скоріше намагайся співрозп’ятися Йому, Який був розп’ятий для твого спасіння)».
Канони 1-ї седмиці Великого посту особливо наполягають не на утриманні від їжі, а на примноженні чеснот: «Приспе ныне, введеся подвигов время, поста поприще, усердно вси начнем сей, добродетели Господеви яко дары приносяще» (Настав нині період посту, прийшов час для подвигів, розпоч­немо його старанно і принесемо Господу як дар наші добрі справи), «Воздержания зари приемлющи, облистайся, душе, и отбегни греховнаго омрачения: яко да возсияет ти оставления свет, Божественным Духом»  (Приймаючи зорю стриманості, прямуй до цього сяйва і втечи від затьмарення гріхом, щоб Божественний Дух засяяв тобі світлом прощення). Але в той же час Тріодь нагадує про необхідність помірності в їжі: «Брашно Адам яде, и от рая того невоздержание изрину: нас же, Господи, пост приемый, достойны покаяния покажи, Человеколюбче» (Їжу з’їв Адам і був вигнаний з раю за нестриманість; але наш, Господи, прийми піст, і покажи нас гідними покаяння, Людинолюбче).
Молитвослів’я Тріоді наполягають на тому, що період посту — це не тільки період плачу і жалю про гріхи, але й час радості та виправлення життя: «Постное завещание радостно восприимем: аще бо бы сие праотец сохранил, Едемского отпадения не прияли быхом…» (Радісно прийміть заповіт посту! Якби праотець наш (Адам) не порушив посту, ми не були б позбавлені раю…), «Время веселое поста, темже чистоты световидныя и любве чистыя, молитвы светозарныя, и вся кия иныя добродетели насытившеся богатно, светло возопиим…» (Час посту — час радісний світлої чистоти, чистої любові, осяйної молитви; наситившись рясно усіляких чеснот, радісно вигукнемо…).
Протягом 40 днів Хрест Господній, Його Воскресіння і сяюча радість Пасхи — головна тема всіх великопісних піснеспівів, постійне нагадування, що, яким би важким і вузьким не був шлях, він зрештою веде до трапези Христа в Його Царстві. Як уже було сказано, очікування та передчуття великодньої радості проходить через увесь піст і надає справжній сенс пісному подвигу: «Желающе Божественныя Пасхи причаститися… Последуем постом на диавола победу показавшему… Снемы  Пасху Христову священнейшую» (Бажаючи причаститися Божественної Пасхи… Продов­жимо піст, який дає нам перемогу над дияволом… І долучимося священнішої Христової Пасхи).
Максим Мудрак

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.