ПРИЧАСТИВСЯ ІУДА НА ТАЙНІЙ ВЕЧЕРІ ЧИ НІ?

Євхаристія.
Фрагмент мозаїки Софії Київської

На Cтрасній седмиці згадувалася Тайна Вечеря і встановлення Євхаристії. У мене з кількома парафіянами нашого храму виникли розбіжності — причастився Іуда на Тайній Вечері чи ні? Усі залишилися при своїй думці. А що говорить з цього приводу богослов’я?

Віталій, Дніпропетровськ

На запитання відповідає протоієрей Миколай Баранов

Дослідники Святого Письма одностайні в думці, що на Тайній Вечері Христос задля виконання Закону звершив пасху Старозавітну. До чину Старозавітної пасхи входило куштування хліба, гірких трав, пасхального агнця, а також “солила” — приправи з мигдалю, горіхів та солодких плодів. Після закінчення цього ритуалу Господь встановлює Таїнство Євхаристії та звершує пасху Новозавітну. Тут думки тлумачів розходяться. Одні вважають, що Іуда залишався на Тайній Вечері практично до її закінчення і причащався Тіла та Крові Христових. Інші — що він був присутній лише під час ритуалу Старозавітної пасхи.
Так, найавторитетніший тлумач Святого Письма святитель Іоанн Златоуст у своїй бесіді “Про зраду Іуди” пише: 
“… Після прийняття запропонованого, в Іуду увійшов диявол, знехтувавши не тіло Господнє, але знехтувавши Іуду за його безсоромність, аби ти знав, що на тих, які негідно причащаються Божественних Таїн, особливо нападає і постійно входить диявол, як і тоді в Іуду”. В тлумаченні на Євангеліє від Матфея він же вигукує: “О, яке велике засліплення зрадника! Причащаючись Таїн, він залишався таким само, і, насолоджуючись страшною трапезою, не змінювався”. При цьому святитель пояснює, що гріх Іуди був подвійним і полягав у тому, “що він з таким відчуттям приступив до Таїн, і тому, що, приступивши, не напоумився ані страхом, ані благодіянням, ані честю”.
Богослужбові тексти також висловлюють думку Церкви, що Іуда на Тайній Вечері причастився: “Закон дружбы забыв, злоименитый Искариот умытыя Тобою нозе волею уготова на предание: и ядый Твой хлеб, Тело Божественное, воздвиже пяту на Тя, Христе…”; “Приимаше очищающее от греха Тело безсовестный, и изливаемую за мир Кровь Божественную пия, юже продаяше на цене, не стыдяшеся, о злобе же не вознегодова…”. В стихирах Церква викриває гріх Іуди: 
“… и сей злочестивый, небесный Хлеб во устех нося, на Спаса предательство содела…” (тропарі канону утрені Великого Четверга).
Прихильники протилежного погляду ґрунтуються на текстах євангелістів Матфея та Марка, де викриття зрадника розміщено раніше оповіді про встановлення Таїнства Євхаристії. Звідси робиться висновок, що Іуда був присутній лише на звершенні Старозавітної пасхи (коли хліб куштували, вмочуючи в солило) і, прийнявши з рук Христа простий хліб, одразу залишив Сіонську світлицю, де відбувалась Тайна Вечеря. Відомий російський богослов, дослідник і тлумач Святого Письма О. П. Лопухін на підтвердження цього погляду висловлює думку практичного характеру: “якби Іуда пішов наприкінці Вечері, то, як справедливо зазначають, у нього не залишалося б часу для приведення натовпу [у Гефсиманський сад]”.
Один із провідних біблеїстів ХХ століття, єпископ Кассіан (Безобразов) у своїй праці “Христос і перше християнське покоління” пише: “Вечеря триває. Це зрозуміло і з того, що Господь має можливіть подати хліб Іуді. Розуміти цей хліб в оповіді про Вечерю, де ніяк не йдеться про встановлення Євхаристії, як хліб євхаристичний, було б неправильно. Євхаристію було встановлено після закінчення трапези. Не-євхаристичнй хліб, поданий Іуді під час Вечері, свідчить про те, що трапезу ще не було закінчено”.
Про дві думки говорить і Феофілакт Болгарський: “Коли вони їли, додав євангеліст для того, щоб показати нелюдяність Іуди, якби він був і звір, то й тоді повинен був би полагіднішати вже тому, що вкушав одну їжу з однієї трапези, а він тим часом хоча й був викритий, проте не напоумився і, навіть причащаючись Тіла Його, не розкаювався. Втім, деякі говорять, що Христос причастив Своїх учнів Таїн Своїх уже тоді, коли Іуда вийшов. Так зобов’язані вчиняти 
і ми, тобто нечестивих людей не допускати до Божественних Таїн”.
Так чи інакше, в даному питанні акцент слід ставити не на тому, причастився Іуда чи ні. Тут важливіша прихильність серця, з якою він приступив до Тайної Вечері. Він не використав останню можливість зупинитися, не зраджувати, натомість ще більш озлобився. Якщо вважати, що Іуда причастився, то це було негідне причащання, йому в осуд. Якщо вважати, що ні, то й це логічно, оскільки він не був гідний вкушати із Христом та апостолами і Старозавітну трапезу, не кажучи вже про Новозавітну. До часу відповідь на це питання залишається для нас таємницею. Змирімося з цим.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.