Прибулець. Преподобний Василій Новий, Константинопольський, cповідник (день пам’яті — 8 квітня за н. ст.)

Уже в юному віці преподобний Василій Новий, Константинопольський, сповідник, твердо вирішив залишити світ і подався до одного з пустельних місць Візантійської імперії. Праведник прожив 110 років і спочив у 944 р. Скільки часу святий Василій вів життя анахорета — точно невідомо. Коли преподобного зустріли близькі імператору сановники, то були вкрай здивовані його зовнішнім виглядом. Василій постав перед ними у жалюгідному лахмітті, покритий довгим волоссям. Він викликав підозру, і вони вирішили передати його в руки патриція на ім’я Самой.
Праведник ніяк не хотів розкривати подробиць свого подвижницького життя і відповідав тільки, що він прибулець і мандрівник на землі. Тоді патрицій вдався до тортур.
Не досягнувши бажаного, Самой вигукнув: «нечестивцю, чи довго ти будеш приховувати, хто ти і звідки?» На це Василій відповів: «нечестивими слід називати тих, хто, подібно до тебе, провадять життя у всякій нечистоті». Не витримавши публічної образи, Самой наказав повісити Василія вниз головою. У такому положенні сповідник пробув три дні. Ця мука була настільки жорстокою, що очевидці почали просити Самоя пом’якшити покарання. Коли ж святого було знято, то виявилося, що він не отримав від цього ніякої шкоди. Суддя приписав це чародійству Василія і наказав продовжити тортури. Коли праведника віддали на розтерзання голодному левові, то хижак, замість того щоб накинутися на жертву, мирно ліг біля ніг Божого обранця. Бачачи своє безсилля, Самой наказав втопити святого, проте і цього разу сталося чудо: два дельфіни підхопили Василія і винесли на берег.
Перебуваючи у Константинополі, Василій ім’ям Іісуса Христа зцілив хворого на лихоманку й у відповідь на прохання останнього залишився у нього жити. Серед свідків чудес, звершених подвижником, був і Григорій, який став його учнем, а згодом і автором житія свого блаженного вчителя. Коли Григорій знайшов у готелі дорогоцінний пояс, то вирішив продати його, а гроші роздати убогим. Однак дорогою додому він утратив не тільки пояс, але і свої речі. Уві сні він отримав напоумлення від святого Василія. Той показав йому розбитий горщик і сказав: «Якщо хто вкраде навіть таку негідну річ, буде покараний вчетверо. Ти втаїв чужий пояс і будеш засуджений як злодій. Ти повинен повернути знайдене».
Відоме зображення митарств душі після смерті, що розміщено на стіні біля входу у Ближні Антонієві печери Києво-Печерської Лаври, має пряме відношення до життя цього подвижника X ст. Преподобному прислуговувала стариця на ім’я Феодора. Після її смерті Григорій став просити вчителя відкрити йому таємницю її загробної участі. За молитвами Василія, Григорію явилася сама Феодора і розповіла про митарства, які проходила її душа.
Щоб відрізняти преподобного Василія від інших праведників з таким самим ім’ям, Свята Церква іменує його Василієм Новим.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.