6071992159_8ae93c4727_o

ПРАВОСЛАВНИЙ ДОСВІД ДОПОМОГИ НАРКОМАНАМ. Наркоманія — недуга духовна

Православ’я розглядає наркоманію як пристрасть, як духовну хворобу людини. Звільнення від пристрасті до наркотиків неможливе без набуття духовної основи, здатної заповнити душевну порожнечу. Всім відома народна мудрість: «Святе місце порожнім не буває». У людині таким «святим місцем» є душа. Створена за образом Божим, вона настільки глибока, що ніхто й ніщо, крім Бога, не може її наповнити. Наркоманія — це реакція на бездуховність і внутрішню порожнечу. Наркотик можна витіснити з життя, заповнивши останнє вірою в Бога. «Бог прагне, щоб Його праг­ли», — каже святитель Григорій Богослов. Пробудити цю спрагу Бога в серцях наркозалежних — основне завдання духовної допомоги.

Частина I

ДУХОВНА ДОПОМОГА

Мета надання духовної допомоги — допомогти молодим людям знайти відповіді на питання про сенс життя, сутність християнства, значення Церкви в житті людини. Необхідно допомогти людині у віднайденні шляху до Бога, осягненні значення Православ’я. Дуже важливо розуміти, що Бога не можна використовувати як один із способів вирішення своїх проб­лем. Не можна йти до Бога, щоб вилікуватися від наркотиків. Можна, прийшовши до віри й до життя в Бозі, зцілитися від цієї пристрасті. Бог — це мета, а не спосіб.

Основний напрямок духовної допомоги наркозалежним — створення умов для воцерковлення та духовного виховання людини, тобто таких умов, у яких можливе не лише зцілення від наркоманії, а й оздоровлення душі людини, відновлення її душевного та духовного здоров’я.

ПАРАФІЯЛЬНИЙ ДОСВІД РЕАБІЛІТАЦІЇ НАРКОМАНІВ

Життя на парафії наближене до життя монастирської общини. Дуже бажана нарізна реабілітація юнаків та дівчат, оскільки багато підопічних не вважають блуд гріхом. Там, де реабілітуватимуть осіб обох статей водночас, такі проблеми виникнуть неминуче.

Оптимальна кількість реабілітованих не має перевищувати 10–12 осіб. Час перебування на парафії коливається від шести до дев’яти місяців. Основа реабілітації — воцерковлення і праця.

Схожість із монастирською общиною виявляється й у самоврядуванні, яке благословляється. Той, хто живе і працює давно, за старшинством приймає відповідальність за кожного нового підопічного. Це дуже серйозна школа, адже любов до ближніх буває тільки вільною та щирою.

Після реабілітації важливо не залишати людину без уваги, стежити за її подальшою долею. Багато хто приїжджає на церковні свята. Вони вінчаються, хрестять своїх дітей.

Програма реабілітації наркоманів «Життя без наркотиків»

Основне завдання — надання духов­ної, психологічної та соціальної допомоги людям, які бажають позбутися наркотичної залежності, а також їхнім рідним.

Програма «Життя без наркотиків» заснована на православному вченні боротьби із пристрастями. Основний напрям — духовна допомога, створення умов для воцерковлення людини. Головне завдання психологічної допомоги — зміна поведінки, самооцінки та світогляду вихованців. Мета соціальної реабілітації — створення життєвого простору, в якому людина змогла б увійти в соціальні відносини, набути власного досвіду трудової діяльності.

Робота проводиться у двох реабілітаційних центрах (період реабілітації — від трьох до шести місяців) і декількох консультативних кабінетах.

У реабілітаційних центрах організовано навчально-виробничі майстерні, де можна опанувати робочу спеціальність. У майстернях виготовляють кімнатні іконостаси, православні куточки. Зроблені тут іконостаси передають до дитячих будинків, бібліотек, шкіл.

Молодим людям, які успішно пройшли реабілітацію, надається допомога у працевлаштуванні:

— у реабілітаційному центрі;

— на різних підприємствах та в організаціях (за домовленістю з керівництвом);

— при монастирях і храмах єпархії (за рекомендацією духівника і з благословення правлячого архієрея).

Об’єднавши зусилля служителів Православної Церкви і православних фахівців-наркологів, можна підвищити ефективність надаваної допомоги при наркотичній залежності.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ
ДУХОВНОГО ВИХОВАННЯ

ПІЗНАННЯ БОГА.
БЕСІДИ, ЧИТАННЯ ЄВАНГЕЛІЯ
ТА ЖИТІЙ СВЯТИХ

  1. Бесіди зі священиком:

— про гріхопадіння перших людей;

— про людину, її внутрішнє влаштування;

— про мету й сенс життя;

— про спасіння через віру;

— про молитву й богоспілкування.

Кожна бесіда спрямована на те, щоб спонукати вихованців до самостійних роздумів, пошуку відповідей на питання, що виникають, особистого звернення до Бога.

  1. Вивчення Святого Письма.
  2. Вивчення історії Церкви, свято­отецького вчення про Бога.

У міру того як слухачі просуваються цим шляхом, зустрічі зі священиком починають набувати нового напряму. Тепер уже їм не тільки розповідають про Бога, про віру, про людину. Читаючи Святе Письмо, переглядаючи відео­матеріали (лекції православних богословів, фільми про святі місця, про життя Церкви й долі її подвижників), вони самі висловлюються на ці теми, ставлять запитання, що їх хвилюють.

ПОКАЯННЯ.
САМОСПОСТЕРЕЖЕННЯ. САМОПІЗНАННЯ

Людина, яка почала вживати наркотики, рано чи пізно розуміє всю згубність цього шляху. Опинившись на краю прірви, вона бачить, що її власних сил бракує — необхідний Спаситель.

Багато хто в реабілітаційному центрі вперше приходить до покаяння, набуває власного досвіду підготовки та участі в Таїнстві Сповіді. Підготовка до нього проходить за допомогою або відповідної літератури, або тих, хто вже має досвід Сповіді. На цьому етапі для набуття навичок покаяння і самоспостереження корисно сповідатися раз на тиждень. Також дуже корисно читати житія святих, щоб їхнім прикладом збудити в собі рішучість боротися і перемагати пристрасті.

Cerkovna_Gazeta_2014_23_369_2_UA_Страница_09

 

Далі читайте у друкованому вигляді № 23 (369) грудень 2014 с. 8–9

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki

2 коментарі до “ПРАВОСЛАВНИЙ ДОСВІД ДОПОМОГИ НАРКОМАНАМ. Наркоманія — недуга духовна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ліміт часу вичерпаний. Будь-ласка, перезавантажте CAPTCHA.